Бойко Микола Миколайович


Народився 24 квітня 1928 р. в с.Руське Поле,Тячівського району Закарпатської області. В 1948 р. закінчив Тячівську середню школу, а в 1954 р. Львівський лісотехнічний інститут. З 1954 по 1970 рр. працював техноруком, головним інженером В.Бичківського лісокомбінату, заступником керуючого трестом „Закарпатліс” та на адміністративно – партійній роботі. З 1971 р. працює в Ужгородському Національному Університеті старшим викладачем, доцентом, професором кафедри економіки, менеджменту та маркетингу, а з 1974 по 1985 рр. деканом загальнотехнічного факультету.

В 1970 р. захистив кандидатську дисертацію на тему „Економічна ефективність комплексного використання деревини (на прикладі Закарпатської області). У 1991 р. захистив докторську дисертацію на тему „Організаційно – економічний механізм розвитку територіальних лісовиробничих комплексів (на прикладі Українських Карпат). В 1992 р. отримав вчене звання професора, а в 2004 р. обраний іноземним Академіком Угорської Академії Наук. Заслужений Економіст України, Голова Асоціації Економістів Закарпаття, член президії Спілки економістів України, член світового конгресу професорів угорців.

Починаючи з 60-х років проводить активну науково-практичну роботу в напрямку формування та розвитку ефективної діяльності лісопромислових комплексів регіону Карпат. Розробив рекомендації щодо ефективного використання лісових ресурсів підприємствами-лісокомбінатами з врахуванням економічних та соціальних факторів. Пропозиції щодо розвитку інтеграції між лісовими, лісохімічними комбінатами на основі спеціалізації і кооперування викладенні в монографіях „Ліси і меблі”, „Лесной производственнй комплекс Украинских Карпат”. Наукові рекомендації, запропоновані в монографії „ Эффективность использования буковой древесины” сприяли охороні та відтворенню букових лісів – основних форпостів Карпат у збереженні навколишнього середовища та водних ресурсів.

У 1994 р. концепцію створення та запровадження принципово нового організаційно–економічного механізму управління лісопромисловим комплексом для відтворення, охорони та раціонального використання лісових ресурсів в умовах ринкових відносин та зміни форм власності, викладена в монографії „Лісові ресурси ефективність їх використання і відтворення”. Концепція була прийнята Закарпатської обласною Радою, Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України. Брав участь у розробці закону України про ВЕЗ, формуванні спеціальної економічної зони „Закарпаття” (продовжує наукові дослідження її розвитку), а також програм соціально – економічного розвитку Закарпаття і програми виходу області з економічної кризи. Підготував розділ „Лісопромисловий комплекс” до концепції „Сталого розвитку Закарпаття на 2002-2020 роки”. Бере активну участь у вивчені причин паводків в 1998 та 2001 рр. та в розробці пропозиції щодо їх запобігання, які опубліковані у різних виданнях. Проводить наукові дослідження пов’язані з регіональною глобалізацією економіки – основи переходу до сталого розвитку та підготовці нової програми розвитку лісопромислового комплексу на 2005 -2015 рр.

При безпосередній його участі проведені три міжнародні науково-практичні конференції, надана наукова та практична допомога підприємствам області у впроваджені служби маркетингу. Співпрацює з вченими економічних факультетів Мішкольцьского університету, Будапештського Університету оборони, Шопронського Західного Університету Угорщини, Тулонським університетом Франції і Тісайдським Університетом Англії. Опубліковано більше 117 наукових праць, в тому числі чотири монографії та 13 статей в зарубіжних виданнях пов’язаних з роботою лісового комплексу, спеціальної економічної зони „Закарпаття”, промисловим маркетингом. Видано 16 методичних розробок.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній Блецкан Дмитро Іванович
Наступний Вегеш Микола Миколайович