Бюджет освіти-2016: збільшено видатки та змінено систему розподілу коштів


бюджет освіти
Видатки на освіту в 2016 році.
Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Проект державного бюджету на 2016 рік викликав у Верховній Раді досить бурхливу реакцію депутатів.

Зокрема, його освітня частина після обговорення у профільному Комітеті ВР з питань освіти і науки не знайшла підтримки — проект було вирішено відправити в Уряд на доопрацювання. Другу версію бюджету в ніч на 25 грудня депутати все ж затвердили разом із пакетом супровідних змін у бюджетний кодекс і соціальне законодавство. Що ж чекає на освіту і науку наступного року?

Головий фінансовий документ держави на предмет фінансування вищої освіти і науки проаналізували експерти Аналітичного центру CEDOS Ірина Когут та Єгор Стадний.

Середня освіта

У фінансуванні без сенсацій. На школи виділили більше на 2% порівняно з минулим роком – 44,8 млрд.

На проведення ЗНО теж додали, УЦОЯО отримає на 26% більше, ніж минулого року.

Школи, у яких навчається менше 25 учнів, не фінансуватимуть. Це не стосується початкових шкіл — початкова освіта має бути доступна за місцем проживання дитини.

На початку 2016-го держадміністрації мають затвердити плани об’єднання шкіл (зникнуть 5%) і скоротити шкільний персонал на 10%.

Діти зі шкіл-інтернатів навчатимуться у звичайних школах, а в інтернатах лише житимуть.

Видатки, не пов’язані безпосередньо з навчанням (наприклад, оплата за харчування), перекладуть на місцеві бюджети або батьків. Вчителі зможуть отримувати пенсію за вислугу років лише після 55 (раніше достатньо було мати 25-30 років стажу).

Професійна освіта

Робітничі кадри вчитимуть за міські бюджети. Коледжі та технікуми фінансуватимуть з державного.

Мережу професійно-технічних навчальних закладів мають укрупнити. Регіональні плани цих процесів міські адміністрації подадуть до березня. Скорочення штату має не перевищувати 10% щороку.

Університети та коледжі

Видатки на вищу освіту і надалі досить розпорошені. Загалом на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації припадатиме 21,5 млрд грн, з них лише 16 млрд – у віданні Міносвіти. Підготовку кадрів різного рівня фінансуватимуть 20 різних відомств, підвищення кваліфікації кадрів – 21.

Загальна сума, яку закладають на 2016 рік, на 2.1 млрд грн більша, ніж у 2015 році. Зросли видатки на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Особливо у підпорядкуванні Міноборони (1,28 –> 1,89 млрд грн), МОН (10,76 –> 11,39 млрд грн), МВС (458 –> 730 млн грн), МОЗ (714 –> 800 млн грн), ДФС повернула собі передане до МОН у минулому році фінансування (123 млн грн). Підготовка кадрів ВНЗ І і ІІ рівнів акредитації у системі МОН загалом збільшилась з 3,86 млрд до 4 млрд грн.

Кошти на держзамовлення-2016 не розподілені між міністерствами

Бюджет закладає підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів під кількома окремими відомствами: МОН, МОЗ, Мінкульт, ДФС, Міноборони, Нацгвардія, СБУ тощо. Система вступу на навчання за кошти бюджету, яка передбачена Законом «Про вищу освіту» у 2016 році, вимагає, аби державні кошти, передбачені на підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів (окрім силових відомств) були закладені в єдиному рядку держбюджету, адже передбачено загальний конкурс, а не для кожного відомства окремо. Інакше при автоматизованому розподілі вступників із загального рейтингу за результатами ЗНО та виставленими пріоритетами буде виникати колізія, адже не буде зрозуміло, з коштів кого саме (МОН, МОЗ чи Мінкульту?) фінансується навчання.

Також Верховна Рада зобов’язала Уряд до березня 2016 року реформувати систему державного замовлення, визначивши показники державного замовлення відповідно до потреб економіки та суспільства. Імовірно така аморфна норма стала результатом змагання між Міносвіти та Мінфіном. Економічний блок уряду намагається звузити обсяги державного замовлення лише до потреб держави, що означало би скорочення державних видатків на вищу освіту до підготовки лише медиків, педагогів та силовиків. Водночас відомо, що Міносвіти вже деякий час розробляє проект реформи державного фінансування вищої освіти, який не передбачає таких кроків. Таким чином, Міносвіти досягло вигідної для себе норми, яка передбачає досить широке трактування та обов’язок уряду розробити пакет змін до законодавства.

Як і у 2015 році проект Бюджету передбачає дозвіл Кабміну виконувати будь-які норми освітнього та наукового законодавства в тому обсязі, у якому на це є кошти. Також уряд муситиме затвердити особливий порядок проведення індексації доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (державного та місцевого) та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2016 рік. Як відомо, попри аналогічну норму у ЗУ «Про бюджет 2015 року», уряд так і не розробив такого порядку у 2015 році.

Скасовано позаконкурсний вступ

Законопроект № 3628 повністю скасовував позаконкурсний вступ до ВНЗ, приводячи норму ЗУ «Про вищу освіту» у повну відповідність до норми Конституції: «Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі».

Водночас Верховна Рада дозволила вступати не за ЗНО, а за вступними іспитами дітям-сиротам та особам, у яких є захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження ЗНО. Зважаючи на чинну систему охорони здоров’я, в якій кожна медична довідка має свою ціну, останнє нововведення закладає високі корупційні ризики під час прийому до ВНЗ, пишуть експерти. Окрім цього, Закон «Про вищу освіту» був доповнений нормою з уже чинного законодавства про прийом до ВНЗ учасників АТО за вступними іспитами.

Платні послуги

Прийнятий Верховною Радою законопроект № 3628 передбачає, що Уряд до квітня 2016 року розширить перелік платних послуг, що їх можуть надавати заклади освіти, та їх вартість. На думку експертів, є небезпека, що уряд повторить досвід 2009-2010 років, намагаючись надати ВНЗ право робити платним фактично будь-що: від оплати пропусків до користування бібліотеками, спортзалами чи інтернетом. Практика оплати пропущених занять існує і зараз у медичних ВНЗ та деяких інших університетах, чим виші порушують законодавство. Водночас є цілий ряд платних послуг, яких бракує університетам. Наприклад, можливість платного повторного вивчення усієї дисципліни після академічної заборгованості (ця норма вже введена в Ужгородському національному університеті) або ж право залучати кошти, отримані від благодійників чи від орендарів приміщень, для нарощення депозитів.

Окрім цього, зміни до бюджетного кодексу (законопроект 3629) надали право державним та комунальним ВНЗ або науковим установам зараховувати до власних надходжень відсотки, нараховані на залишок на поточних рахунках, відкритих у державних банках для розміщення коштів, отриманих як благодійні внески, гранти чи як плата за послуги.

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Позаконкурсний вступ до ВНЗ скасовано
Наступний У державному бюджеті-2016 не передбачено коштів на впровадження нового закону про науку