Важливо й цікаво:

Чи варто робити з дитиною домашнє завдання?

Поради психолога Михайла Лабковського

Допоки Міністерство освіти і науки України думає, як розвантажувати навчальну програму для учнів загальноосвітніх шкіл, діти вивчають складні для розуміння, абстрактні питання (мабуть, не завжди найбільш необхідні в житті) уже з початкових класів. Важкі домашні завдання, заняття з репетиторами вже з дошкільного віку, додаткові секції... - велике навантаження може завдати шкоди здоров'ю дитини - як фізичному, так і психічному.

домашнє завдання

Чи варто так перевантажувати дитину? Чи варто робити з нею домашнє завдання?

Пропонуємо вашій увазі переклад публікації російського психолога Михайла Лабковського у виданні Сноб.ру. Автор дає однозначну відповідь на поставлені питання:


Уроки з дитиною робити не треба!

Повторюю: робити уроки з дитиною не треба! Збирати з нею портфель не треба! Питати «як там, у школі?» не треба. Ви й стосунки псуєте, і результат тільки негативний. Вам що, з дитиною більше поговорити нема про що?

– У дитини обов’язково має бути особистий вільний час, коли вона НІЧОГО не робить: від 2 до 4 годин на день. Тривожні амбітні батьки дітей заорганізовують. Гуртки, секції, мови … Й отримують неврози і все, що до них додається.

– У стосунках зі школою та педагогами ви повинні бути на боці своєї дитини. Бережіть дітей. Не бійтеся поганих оцінок. Бійтеся довести до відрази до школи та навчання взагалі.

– У нас батьки орієнтовані на оцінки. Це ще з радянських часів. Наприклад, у моєму класі вчилися два чехи й один поляк. Після однієї серйозної контрольної на зборах всі НАШІ батьки запитували про оцінки, і тільки чехи та поляки запитували щось на кшталт: “Як він почувався? Він хвилювався?”. І це правильно.

– Важко сказати, у кого більше психологічних проблем – у відмінника чи у двієчника.

Відмінники, які беруть ретельністю і «висиджують» свої п’ятірки, – тривожні діти зі зниженою самооцінкою.

– Якщо ваша дитина не в змозі робити уроки сама – у цього завжди є причина. Лінь тут ні при чому. Такої категорії, як лінь, у психології взагалі не існує. Лінь завжди розкладається на відсутність мотивації і волі.

– Серед причин, через які дитина не робить уроки сама, може бути що завгодно: підвищений внутрішньочерепний тиск, гіпертонус, психологічні проблеми, СДУГ (синдром дефіциту уваги й гіперактівность). І замість того, щоб витрачати свої вечори на спільне сидіння над підручниками, – краще спробувати визначити цю причину і працювати над її усуненням.

– Є батьки, які хочуть виростити відповідальних, самостійних, успішних дітей.

І бувають батьки, мета яких – тотальний контроль над дитиною, а вже якою вона там виросте не так і важливо – головне, щоб не зривалася з повідка.

– Як часто через тривогу з приводу оцінок буквально руйнуються сім’ї, псуються стосунки, батьки і діти стають роз’єднані, іноді назавжди.

Психіка у підлітків і без того загострена, а місяці підготовки до ДПА стають по-справжньому чорними часами для сім’ї: усіх переслідують неврози і депресії, вони провокують істерики, хвороби, мало не суїциди.

Як уникнути всього цього кошмару або хоча б мінімізувати наслідки?

Я думаю, зосередитися на любові і вічних цінностях.

Подумати про те, що досить скоро, коли всі оцінки та іспити зітруться з пам’яті, буде важливо тільки одне – чи не втратили ви близькість, довіру, розуміння, дружбу зі своєю дитиною …

Адже можна отримати п’ятірку і втратити дочку. Скласти іспити, «поступити сина в інститут», але вже не відновити стосунків.

Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz