Делегація науковців УжНУ взяла участь у міжнародному симпозіумі з румунсько-українських відносин


Галина Шумицька виступає в Румунії
Рейтинг публікації:
Голосів: 0

IX міжнародний симпозіум «Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність», який з 2010 року організовує Сатумарська філія Союзу українців Румунії, тривав у Сату-Маре з 7 до 10 березня. У його рамках відбулося також відзначення 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Делегація Ужгородського університету була численною й представляла різні його структурні підрозділи: факультет історії та міжнародних відносин, факультет суспільних наук, філологічний факультет, українсько-угорський навчально-науковий інститут тощо.

Відкривали урочисте міжнародне зібрання депутат румунського парламенту, голова Союзу українців Микола-Мирослав Петрецький та посол України в Румунії Олександр Баньков, які наголосили, що історія румунсько-українських відносин, починаючи з XVI століття, довга й різноманітна: є ретроспектива, і є, що найголовніше, перспектива.

Відкриває засідання Микола-Мирослав Петрецький
Відкриває засідання Микола-Мирослав Петрецький

До вітань долучилися також префект повіту Сату-Маре Даріус Філіп, голова повітової ради Сату-Маре Чобо Патакі, менеджер Повітового музею Сату-Маре Лівіу Марта та інші поважні особи. Від ректора Ужгородського національного університету вітання зібранню переказала очільниця відділу міжнародних зв’язків УжНУ Оксана Свєженцева.

Оксана Свєженцева передає вітання від ректора УжНУ Володимира Смоланки
Оксана Свєженцева передає вітання від ректора УжНУ Володимира Смоланки
Виступає Микола Вегеш
Виступає Микола Вегеш

Виступив також завідувач кафедри політології і державного управління, професор Микола Вегеш, який нагадав, що договір між УжНУ й Повітовим музеєм Сату-Маре укладений ще 1995 року, а з 1999-го видано вже 8 наукових збірників, проведено 12 спільних етнологічних та археологічних експедицій, інших важливих заходів. Професор нагадав також, що 14–15 березня Ужгородський національний університет та Інститут історії України Національної академії наук України проводять міжнародну наукову конференцію «Карпатська Україна – незалежна держава» до 80-річчя проголошення її незалежності й подарував пану Петрецькому та Повітовому музею свою монографію «Вершина Духу», яка щойно вийшла друком у співавторстві з Маріаном Токарем.

Завідувач кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професор Володимир Антофійчук серед іншого розповів і про премію Івана Бажанського, засновану в Чернівцях, серед лауреатів якої вже 7 громадян Румунії. Цьогоріч журі премії, до складу якого входить і пан Антофійчук, вирішило надати її людям, які розвивають українсько-румунські відносини, а саме генеральній секретарці Союзу українців Румунії, голові Сатумарської філії СУР, науковій співробітниці Повітового музею Сату-Маре Ірині Любі Горват, а також радниці з питань українського шкільництва міністерства національного виховання Румунії Ельвірі Кодрі, професору філологічного факультету Клузького університету Івану Гербілу та письменнику Євсебію Фрасенюку.

Під час пленарного засідання депутат Микола-Мирослав Петрецький зауважив, що румунського-українські відносини від XVI ст. не завжди були простими, але всі труднощі, спричинені переважно браком національних держав, подолані. Нині на порядку денному захист представників національних меншин – один із визначальних елементів демократичного суспільства, базовий компонент консолідації міждержавних відносин. Пан депутат нагадав, що цьогоріч будемо святкувати 28 років від заснування дипломатичних відносин між нашими країнами. Тож дуже важливо, аби ми чули одне одного й докладали колективних зусиль для їх розвитку, особливо тепер, коли світ інтоксикований фальшем і брехнею.

Посол України в Румунії пан Олександр Баньков наголосив, що за 27 років незалежності України вдалося зробити багато в напрямку українсько-румунських відносин. Дипломат уважає, що є містки через представників національних меншин, які проживають в обох країнах, але Україна з її 44 млн та Румунія з 22 млн населення мають робити набагато більше, аби певні сили, а це передусім РФ з її провокаціями, які намагаються нас посварити, не досягли в цьому успіху. Пан Баньков висловив удячність Румунії за підтримку у війні з Російською Федерацією, а також на етапі вступу України до НАТО та ЄС. Ця підтримка стала особливо відчутною, відколи Румунія стала головувати у Раді Євросоюзу. Український амбасадор висловив упевненість, що краще пізнання українцями та румунами одне одного – це шлях до реалізації спільних проектів, зміцнення власної витривалості, власного захисту в умовах гібридної війни; це основа і запорука перспективності й результативності будь-якого діалогу, політичного зокрема.

Галина Шумицька, Оксана Тиховська, Валентина Барчан
Галина Шумицька, Оксана Тиховська, Валентина Барчан

Від Ужгородського університету участь у пленарному засіданні взяв декан факультету історії та міжнародних відносин, професор Іван Вовканич, який охарактеризував румунсько-українські відносини до 2014 року як такі, для яких була характерна інертність, конфліктність та брак системності. Так, до прикладу, з 1991 до 2014 рр. було лише 7 обмінів візитами на рівні глав держав, 2 – на рівні керівників урядів і 3 на парламентському рівні. 2014 рік став поворотним. Пан професор висловив припущення, що ніщо так не об’єднує, як спільні загрози: Румунія стала першою з тих, хто висловив зацікавлення у цілісності України й підтримав її інтеграцію до ЄС та НАТО. Вже з 2015 до 2017 рр. маємо 13 спільних угод. Новий Закон «Про освіту» в Україні 2017 року став серйозним випробуванням для міждержавних відносин України та Румунії. Вже є домовленості про переговори між міністерствами освіти країн на 2019–2020 рр.: мають бути передбачені взаємні гарантії прав національних меншин. Оскільки політична конфігурація як в Україні, так і в Румунії у 2019 році може змінитися, то з обох боків має бути докладено максимум зусиль, аби цей рік не став паузою у взаєминах.

9 березня СУР організував урочистий захід «Дні Тараса Шевченка» з покладанням квітів до пам’ятника-погруддя Кобзарю на площі біля Сатумарського музею та урочистого концерту.

Від УжНУ учасників святкування привітала деканеса філологічного факультету Галина Шумицька, яка зауважила, що українській делегації 9 листопада 2018 року довелося стати свідком того, як українці Румунії святкували особливий день, адже завдяки ініціативі Союзу українців Румунії та його голові Миколі-Мирославу Петрецькому, депутатові парламенту, цей день визнано офіційно на державному рівні Днем української мови в Румунії. Тоді було усвідомлення, що це подія історичної ваги: Румунія першою серед європейських держав визнала авторитет українства у світі, що є результатом відповідної роботи й утіленням мрій і прагнень багатьох поколінь українців. Те, що ми нині говоримо про Шевченка в Румунії, ще раз засвідчує його творчість як чинник інтеграції не лише українського суспільства, а й українства загалом. Значною мірою завдяки мовотворчості Шевченка на різних історичних українських землях був прийнятий його рідний – наддніпрянський – варіант літературної мови. Можливо, навіть завдяки цьому формувалася українська політична нація в такому вигляді, як тепер. Закарпаття ж, яке ми представляємо, протягом століть було політично, інформаційно й культурно від’єднане від Великої України, але творчість Шевченка ще з кінця 19-го століття стала тим потужним струменем, що допоміг слов’янському населенню з іншого боку Карпат усвідомити себе частиною українства.

Сучасна українська письменниця Оксана Забужко, донька, за її ж словами, «западенчика» і «совітки» (батько був родом із Західної України, а мама – зі Східної) у своєму зовсім свіжому інтерв’ю з Віталієм Портниковим на Радіо Свобода під назвою «Про Донбас, Галичину, війну і «націоналіста» Медведчука» каже: «Оцей діалог українців, оце відновлення єдності народів, штучно розділеного десятиліттями, який тим не менше завжди мав ось цю свідомість, що він єдиний від Сяну по Кавказ (про це ще Шевченко у щоденниках пише), має тривати…». І Шевченко нам тут у поміч.

Завідувачка кафедри української літератури, професорка Валентина Барчан у науковому аспекті торкнулася проблеми національного манкуртства у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка.

Від імені всієї ужнівської делегації висловлюємо щиру вдячність головній натхненниці та організаторці заходу Ірині Любі Горват та старшому викладачу кафедри класичної та румунської філології Тарасові Дацю, який упродовж усіх днів роботи симпозіуму допомагав комунікувати представникам України та Румунії.

Медіацентр УжНУ
– за інформацією деканеси філологічного факультету Галини Шумицької

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Славіст Міхаель Мозер: Мова, яка може об’єднати всіх русинів, – українська
Наступний В Ужгородському торговельно-економічному коледжі відбувся конкурс читців Шевченкової поезії (фото)