Тільки після складання такого іспиту випускникам можуть видати диплом і допустити до професійної діяльності.
Для вивчення цього питання у МОН створена спеціальна робоча група. Така проблема зумовлена, за словами представників робочої групи, зниженням рівня вимог до студентів, особливо заочників.
За словами члена робочої групи, заступника голови Верховної Ради Оксани Сироїд, складання єдиного кваліфікаційного іспиту має стати першим кроком у доступі до професії.
«Тобто за результатами цього іспиту має оголошуватися конкурс на основні правничі професії: суддя, адвокат, прокурор і нотаріус. Зараз для доступу до суддівської професії є два іспити – відбіркові іспити та на відповідність кваліфікаційним вимогам. Так от, цей відбірковий іспит має замінити єдиний кваліфікаційний іспит. Наприклад, припустимо, що оцінювання проводитиметься за 100 бальною системою, і судді оголошують конкурс на заміщення посади судді і встановлюють, що на цей конкурс можуть подаватися ті випускники, що отримали за результатами кваліфікаційного іспиту не менше 90 балів. Так само порогові бали зможуть встановлюватись й на інші правничі професії”, – зазначила Оксана Сироїд.
Планується, що успішне складання кваліфікаційного іспиту стане перепусткою до посад в органах державної влади та місцевого самоврядування, де потрібна вища юридична освіта.
Згідно з робочим варіантом концепції, заочна форма навчання для юристів має зникнути взагалі.
«Давайте чесно скажемо – у нас катастрофічно знизився рівень вимог до студентів, особливо до заочників. І це не тільки проблема юридичної освіти. Той рівень вимог та контролю, який є на заочній формі, не дає нам можливості говорити про перспективу отримання якісної юридичної освіти в такому форматі», – наголосила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун.
За матеріалами сайту osvita.ua
