Фабрі Золтан Йожефович


Народився 29 жовтня 1939 р. в м. Мукачеві в сім’ї робітників. У 1956 р. закінчив Мукачівську СШ №2, а в 1962 р. – біо­логічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і отримав спе­ціаль­ність – фізіологія людини і тварин. З 1962 по 1964 р. працював молодшим науковим співробітником у НДІ ОХМД (м. Мукачево). У 1964–1967 рр. – аспірант кафедри біохімії УжДУ. Кандидатську дисертацію захистив у 1968 р. на засіданні вченої Ради фармацевтичного факультету Львівського медичного інституту на тему: Функція щитовидної залози і стан SH- і S-S- груп при атеросклерозі (наук. кер. проф. Пащенко О.Ю.). З 1967 по 1969 р. – асистент, а з 1969 р. – доцент кафедри біохімії. Докторську ди­сер­та­цію на тему: Тиреоїдний статус організму при фізіологічних, екстремальних станах і при па­то­логії в умовах йодної не­дос­тат­ності захистив у 1990 р. на спе­ціа­лі­зованій Раді Київського науково-дослідного інституту ендо­кри­но­ло­гії і обміну речовин. З 1990 р.–про­фесор, з 2000 р. – завідувач ка­фед­ри біохімії УжНУ. З вересня 2003 року займає посаду професора кафедри.

Регулярно бере участь у роботі відчизняних та зарубіжних нау­ко­вих конференцій: Міжнародна конференція з проблем ат­е­рос­кл­е­ро­зу (Будапешт, 1969)? Міжна­род­ні наукові конференції (Чехія­, Словакія, Румунія, Угорщина, 1979–2004 рр.) наукові форуми Угорського лабораторно-діа­г­нос­тич­ного товариства (1990–2002), біохімічні з’їзди України, з’їзди ендокринологів та спеціалістів з лабораторної діагностики України та ін. (1968–2005 рр.). У 1986 р. проходив курси під­ви­щен­ня кваліфікації у 2-му Мос­ковсь­кому медичному інституті, 1991 р. в Сегедському медичному університеті, а в 1994 р. – на ка­фед­рі біохімії Дебреценського уні­вер­ситету та Ніредьгазського пед­інс­титуту, де виступав з лекціями пе­ред студентами.

Є членом Світової Ради угор­ських професорів, та членом Академії Наук Угорщини. Професор Фабрі З. Й. є головою Закарпатського обласного товариства клінічної лабораторної діа­г­нос­ти­ки, членом редколегії рес­пуб­ліканського журналу „Лабораторна діагностика”, заступником голови редколегії журналу „Науковий вісник Ужгородського уні­вер­си­тету”, серія „Медицина”та членом редколегії серії „Біологія”. Є членом спеціалізованої вченої ради Д 26. 568. 01. по захисту дисертацій в Інституті ендо­кри­но­ло­гії та обміну речовин ім. В. П. Ко­місаренка АМН України (Київ), членом Правління Українського біохімічного товариства, Республіканского товариства клінічної лабораторної діагностики та Проблемної комісії з біохімії (Київ).

Основні напрями наукової ро­бо­ти: порушення функції щитовидної залози, обмін тиреоїдних гормонів і йоду в організмі. На його наукові праці посиляються у багатьох відчизняних та зарубіжних журналах. Співавтор кількох підручників, навчальних по­сіб­ни­ків та 1 монографії. Кількість наукових публікацій перевищує 220. Серед них більше 30 з’явилося у міжнародних ви­дан­нях. Є науковим керівником пяти успішно захищених кандидатських дисертацій.За успіхи та досягнення у науковій та педагогічній роботі нагороджений медалю акад. О.В. Паладіна (Київ), пам’ятними медалями Академії наук Угорщини та Дебреценського медичного університету (Угорщина).

Найважливіші наукові праці: Біохімія еволюційна і порівняльна. – Київ: Либідь, 1997. – 340 с.; Non-invasive system of diagnosis and its information value in gastroenterogical practice. – Clin. Lab. Med. – 1999. – V. 26, N3. P. – 142–144.; Экологическая токсикология. – Ужгород, «Патент», – 2001. –311 с.; Оцінка йодної недостатності у різних біогеохімічних регіонах Закарпаття. – Науковий вісник ужгородського університету. Серія Медицина. – 2001. –B. 16. – С. 153–156.; Особливості процесів перекисного опислення ліпідів та активності супероксиддисмутази в еритроцитах хворих на хронічний бронхіт. – Укр. біохім. ж. 2002. T. 74, N 4а. – С. 173–175.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній Торохтін Олександр Михайлович
Наступний Фекета Володимир Петрович