Грабар Олександр Олексійович


Народився 25 жовтня 1956 р. у м. Вінниця. В 1973 р. після закінчення середньої школи вступив на фізичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив з відзнакою в 1978 р. Протягом одного року працював у школі викладачем фізики і математики, а з грудня 1979 р. вступив до аспірантури з відривом від виробництва за фахом “фізика напівпровідників і діелектриків” при кафедрі фізики напівпровідників УжДУ. Після закінчення аспірантури з грудня 1982 р. працював на посаді молодшого наукового співробітника Проблемної науково-дослідної лабораторії (ПНДЛ) синтезу і комплексних досліджень властивостей нових напівпровідникових речовин складної сполуки Мінвузу УРСР. У вересні 1985 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Оптична спектроскопія і динамічна модель фазового переходу в сегнетоелектрику Sn2P2S6” (науковий керівник – проф. В.Ю.Сливка) за спеціальністю “фізика напівпровідників і діелектриків” у спеціалізованій вченій раді при Інституті напівпровідників АН УРСР (м. Київ). З 1 березня 1987 р. був переведений на посаду старшого наукового співробітника госпдоговірної групи при кафедрі фізики напівпровідників, з 1 квітня 1989 р. – на посаду старшого наукового співробітника ПНДЛ, потім вченого секретаря ПНДЛ, а після утворення в на базі Проблемної лабораторії Науково-дослідного інституту фізики і хімії твердого тіла УжДУ працює завідувачем відділу НДІ ФХТТ з 1 червня 1992 р. В травні 1997 р. отримав атестат старшого наукового співробітника. Наукову роботу постійно суміщає з викладанням загальних та спеціальних курсів. В листопаді 2004 р. захистив докторську дисертацію на тему “Енергетичні спектри та фотоіндуковані явища в сегнетоелектриках-напівпровідниках типу Sn2P2S6” за спеціальністю “фізика твердого тіла”. Захист відбувся у спеціалізованій раді при Інституті фізики НАН України (м. Київ). З 1 травня 2005 р. перейшов на посаду професора кафедри фізики напівпровідників УжНУ, і суміщає її з завідуванням відділом НДІ ФХТТ.

Під керівництвом О.О.Грабара в травні 2004 р. захищена кандидатська дисертація І.В.Кедика “Фотоіндуковані гратки просторового заряду в сегнетонапівпровідникових кристалах Sn2P2S6”. За час роботи в університеті опублікував у співавторстві понад 60 наукових статей в провідних журналах, також є співавтором двох навчальних посібників. Отримані наукові результати доповідав на багатьох наукових конференціях як в Україні, так і за її межами (Росія, Білорусія, Латвія, Литва, Польща, Словенія, Чехія, Франція, Швейцарія, США). Проходив стажування в наукових закладах Нідерландів, Німеччини, Франції, Швейцарії.

Наукові інтереси зосереджені навколо досліджень динаміки гратки, нелінійно-оптичних параметрів, фазових перетворень та фотоіндукованих явищ у кристалічних сегнетоелектриках-напівпровідниках типу Sn2P2S6. Зокрема, вперше було виявлено та досліджено фоторефрактивний ефект у даних кристалах, на основі даного ефекту запропоновано нові методи дослідження властивостей сегнетоелектриків та їх доменної структури, розроблено способи підвищення фоторефрактивної чутливості та ефективності застосування цих кристалів.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній Гомонай Василь Іванович
Наступний Данилюк Дмитро Дмитрович