Хіміч Іван Васильович


Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Народився 25 червня 1935 р. в м. Іршава Закарпатської області. У 1952 р. закінчив Іршавську середню школу, а в 1958 р. закінчив фізико-математичний факультет Ужгородського державного університету. За направленням працює вчителем фізики і математики в Білківській середній школі Іршавського р-ну Закарпатської області. З грудня 1958 р. зарахований на посаду асистента кафедри будови речовини і теоретичної фізики УжДУ. З 1960 р. по 1963 р. навчається в аспірантурі при кафедрі теоретичної фізики УжДУ.

Під керівництвом доцента Ломсадзе Ю.М. вивчає аналітичні властивості амплітуди розсіяння в комплексній площині константи зв’язку як в нерелятивістській потенціальній теорії, так і в релятивістській квантовій теорії поля. У 1966 р. в Інституті фізики АН УРСР (м. Київ) захищає кандидатську дисертацію “Аналітичні властивості парціальної амплітуди в комплексній площині константи зв’язку” і здобуває вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук. Проведені в працях І.В.Хіміча дослідження аналітичних властивостей амплітуди розсіяння по константі зв’язку в квантовій теорії поля відіграють важливу роль в проблемі сумування асимптотичних рядів теорії збурень. Після завершення навчання в аспірантурі вся подальша науково-дослідна і педагогічна робота І.В.Хіміча проходить на кафедрі теоретичної фізики УжДУ.

З 1970 р. по 1976 р. І.В.Хіміч очолює кафедру теоретичної фізики УжДУ. Він активно веде науково-дослідну роботу в галузі релятивістської квантової теорії поля. У наукових працях професора І.В.Хіміча та його учнів поставлена і успішна розв’язана задача узагальнення аксіоматичного підходу Боголюбова-Медведєва-Поліванова на широкий клас локалізованих квантових теорій поля з неполіноміальним ростом матричних елементів в імпульсному просторі, що дозволило включити в орбіту аксіоматичного підходу широкий клас неперенормовуваних взаємодій. Ряд з приведених результатів добре відомі спеціалістам, широко цитуються та ввійшли у монографії видатних вчених, які видані в Росії та США.

І.В.Хіміч – відомий в наукових колах фізик-теоретик. З 1976 р. по 1978 р. він перебуває на посаді старшого наукового співробітника для завершення докторської дисертації “Властивості амплітуд розсіювання в квантовій теорії поля поліноміального і неполіноміального зростання”, яку в 1983 р. захищає в Інституті фізики АН Білорусії, а в квітні 1984 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора фізико-математичних наук. За конкурсом у 1986 р. Іван Васильович обирається на посаду завідувача кафедри ядерної фізики УжДУ, де працює і в даний час. Під науковим керівництвом професора І.В.Хіміча на кафедрі ядерної фізики УжДУ виконано цикл теоретичних і експериментальних досліджень з фізики короткоживучих ізомерних станів ядер, які збуджуються в фотоядерних реакціях. Запропонована нова адіабатична тричастинкова модель ядра, в рамках якої вдалося в потенційному підході дати коректний теоретичний опис ефектів спарювання нуклонів, які приводять до так званих надплинних станів ядер. Він автор та співавтор більше 150 наукових праць, приймає участь у підготовці науково-педагогічних кадрів через аспірантуру. Серед його учнів – 4 кандидати фіз.-мат. наук і 2 доктори фіз.-мат. наук.

Плідна і активна діяльність професора І.В.Хіміча як вченого і керівника одного із 3-х (після Харкова і Києва) ядерних центрів, які функціонують на Україні, сприяла тому, що в минулому 2004-2005 навчальному році викладачами кафедри ядерної фізики проведена відповідна організаційно-методична робота, яка успішно завершилась відкриттям на фізичному факультеті нашого університету нової спеціальності – “Фізика ядра і елементарних частинок”.

Головною справою в житті Івана Васильовича залишається науково-педагогічна робота, якій віддано 46 найкращих років. За час роботи на фізичному факультеті УжДУ професор І.В.Хіміч забезпечує читання багатьох загальних та спеціальних курсів. За значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів професору І.В.Хіміч у 1995 р. присвоєно почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України”. У цьому ж році його обрано академіком АН вищої школи України, а згодом членом Президії АН ВШ України.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Федака Сергій Дмитрович
Наступний Чопей Іван Васильович