Лизанець Петро Миколайович


Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Народився в с. Ізвор Свалявського району Закарпатської області 2 липня 1930 р. у сім?ї лі­соруба. У 1936 р. поступив тут у перший клас початкової школи, а в грудні цього ж року батьки з п’ятьома дітьми пересилилися в Берегівський район у присілок Шом-Колонія. Тут за­кінчив початкову школу і з 1941 по 1944 рр. навчався в Мукачівській горожанській школі. З жовтня 1944 р. був переведений у ІІ клас гімназії м. Берегова, яку і закінчив у 1948 р. У цьому ж році поступив на українське відділення філологічного факультету УжДУ, яке за­кін­чив з відзнакою у 1953 р. З 1953 по 1956 рр. – аспірант кафедри української мови, викла­дач, ст. викладач, доцент. У 1966 р. обраний завідувачем кафедри угорської філології, де працює й по сьогодні. Кандидатську дисертацію на тему: “Українські говірки Затисся Виноградівського району Закарпатської області” захистив у 1959 р. на спеціалізованій Вченій раді Львів­сько­го дер­жавного університету. Тут же ж захистив у 1971 р. докторську дисертацію на тему: “Угорські запозичення в українських говорах Закарпаття. Угорсько–українські міжмовні кон­такти”, яка протягом 1970–1976 рр. вийшла друком у трьох томах обсягом 120 друкованих аркушів і отримала високу оцінку як у колишньому Радянському Союзі, так і за кордонами (Канада, Німеччина, Польща, Словаччина, Угорщина, Югославія). Протягом 1992–2003 рр. опублікував “Атлас угорських говорів Закарпаття” у трьох томах загальним обсягом 350 друк. аркушів. З січня 1988 р. Лизанець П.М. очолив новостворений Центр гунгарології при УжДУ, де працює і тепер. Із 1977 по 1984 рр. був деканом філологічного факультету УжДУ.

Основні наукові інтереси: українсько–угорські міжмовні (міждіалектні) контакти, українська та угорська діалектологія, лексикографія, фразеологія та лінгвогеографія. Про­фе­со­ром Лизанцем П.М. опубліковано 355 наукових праць, серед них 20 монографій (6 одно­осіб­них), 30 підручників, навчальних посібників (12 одноосібних) та інших окремих видань. Понад 120 наукових статей та 9 монографій (3 одноосібні) з’явилися за кордоном (Болгарія, Іта­лія, Канада, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Югославія). На його наукові праці з’явилося 80 рецензій та є понад 500 посилань як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Персоналії про Лизанця П.М. надруковані в енциклопедіях та лексиконах різних країн світу.

Лизанець П.М. – упорядник і співавтор першої збірки угорських народних балад Закарпаття, збірки угорських казок Закарпаття “Три золоті стріли”, першої антології угорськомовної літератури Закарпаття. Він є членом Міжнародної редколегії і співавтором “За­гально­кар­патського діалектологічного атласу” (ЗКДА), який уже вийшов у семи томах. Заснував і ре­да­гує журнали “Acta Hungarica” (з 1990 р.), 15 номерів якого уже побачили світ, а з 1994 р. – журнал “Вісник Закарпатського угорськомовного наукового товариства”, 5 номерів якого теж опубліковані. Він член редколегії міжнародного ж. “Linguistica Uralica” (Таллін), головний редактор понад 30 різних видань в тому числі Угорсько–українського (2001) та Українсько–угорського (2005) словників, “Словника угорських го­ворів Закарпаття”, член різних Міжнародних комітетів та комісій з мовознавства. З 1986 р. по 1996 рр. – віце-президент Виконавчого комітету Міжнародного то­ва­риства з угорської філології (Бу­дапешт), з 2000 р. член асоціації угрознавців за кордоном при Угор­ській Академії наук, голова і засновник Закарпатського угорськомовного наукового товариства з 1993 р. Читав лекції в університетах та наукових установах Австрії, Белгії, Естонії, Німеччини, Росії, Словаччини, Угорщини, з 1962 р. бере активну участь у Міжнародних наукових конг­ресах, конференціях, симпозіумах. Під його керівництвом та сприянні захищена одна докторська дисертація та 12 кан­ди­дат­ських дисертацій. Професор Лизанець П.М. систематично виступає офіційним опонентом на захисті докторських та кандидатських дисертацій. З 1977 по 1984 рр. – голова спецради по за­хисту докторських і кандидатських дисертацій, а з 2000 по 2005 рр. голова Вченої спеціалізованої ради по захисту кандидатських робіт по спеціальності українська мова та самодійські і фінно-угор­ські мови.

Визнанням його наукових досягнень є премії та дипломи, якими його нагородило Міністерство вищої освіти колишнього Радянського Союзу (1980, 1984, 1988, 1990). У 1976 р. його обрано почесним членом Угорського мовознавчого товариства, у 1986 р. за значні досягнення у дослідженні угорської діалектології його нагороджено медаллю ім. Чюрі Ба­лін­та, а в 1989 р. за значний вклад у розвиток угорської культури угорський уряд нагородив його дипломом та медаллю “Pro Cultura Hungarica”. У 1995 р. йому присвоєно президентом України почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”.

Одноосібні монографії: 1. Угорсько–українські міжмовні контакти (На матеріалі українських говорів Закарпаття). – Ужгород, 1970. – 430 с.; 2. Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья. Венгерско–украинские межъязыковые связи: Издательство АН Венгрии. – Будапешт, 1976. – 683 с.; 3. Атлас лексичних мадяризмів та їх відповідників в українських говорах Закарпатської області УРСР. – Ужгород, 1976. – 327 с.; 4. Атлас вен­гер­ских говоров Закарпатья, т. І: Издательство АН Венгрии. – Будапешт, 1992. – 884 с.; 5. Атлас венгер­ских говоров Закарпатья, т. ІІ. – Ужгород, 1996. – 952 с.; 6. Атлас венгерских говоров Закарпатья, т. ІІІ: – Ужгород – Дебрецен, 2003. – 827 с. та інші окремі видання, на які з’явилося понад 30 рецензій в різних монографіях та журналах як нашої країни та закордоном. Див. детальніше: Бібліографічний покажчик наукових праць професора Петра Лизанця. До 70-річчя від дня народження (Упорядник – Фабіан Мирослава). – Ужгород, 2001. – 237 с.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Лазур Володимир Юрійович
Наступний Малінін Олександр Миколайович