Мигович Іван Іванович


Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Народився 17 вересня 1942 р. в с. Мала Мартинка Свалявського району Закарпатської області. Після закінчення Тибавської семирічки навчався у Мукачівському сільськогосподарському технікумі, працював бригадиром-садоводом у рідному селі, в редакції Воловецької районної газети „Радянська Верховина”, служив у армії. У 1969 р. закінчив (без відриву від основної роботи) Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова (м.Львів) за спеціальністю „Редагування масової літератури”. Тривалий час працював у комсомольських та партійних органах. Народний депутат України двох скликань від Комуністичної партії України. Одночасно з громадсько-політичною діяльністю займається науково-педагогічною. Перша його праця „Молодь і атеїзм” видана 1971 р. в товаристві „Знання” (Київ). Захистив кандидатську дисертацію з критики ідеології сучасного хасидизму в Київському державному університеті імені Т.Шевченка (1973), а докторську – з проблем клерикального націоналізму в Академії суспільних наук при ЦК КПРС (1986).

Коло наукових інтересів Івана Миговича: релігієзнавство, етнополітика, культурологія. Працював доцентом кафедри філософії, професором кафедри політології, а в 1996 р. очолив за дорученням ректора УжНУ В.Ю.Сливки новостворену кафедру соціальної роботи при юридичному факультеті. Автор більше 220 наукових праць. Серед них – монографії „Благочестивый” иудаизм и сионизм” (1978), „Преступный альянс” (1985), „Релігія і церква в нашому краї” (1993), „Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців” (1994, у співавторстві), „Основи соціології” (1996), „Закарпатський соціум” (1998, у співавторстві). В останнє десятиліття активно займається актуальними питаннями соціального пізнання. Підготував і видав перший в Україні посібник „Соціальна робота: вступ до спеціальності” (1997). Був ініціатором створення серії фундаментальних праць з соціальної роботи, семи книг з якої побачили світ у Києві протягом 2000-2003 рр. завдяки підтримці Державного комітету соціальних служб для молоді, Міністерства у справах сім’ї та молоді, Інституту Вищої освіти Академії педагогічних наук та Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості населення України. Готує підручник „Теоретичні засади соціальної роботи”. Під керівництвом І.Миговича виконали і успішно захистили дисертації В.Козубовський, Г.Попович, Ф.Шандор та інші аспірантиі по шукачі. З листопада 2002 р. І.Мигович – член-кореспондент Української академії політичних наук. Автор законопроектів „Про громадянство”, „Про державну міграційну службу”, „Про соціальну роботу в Україні” тощо.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Маринець Василь Васильович
Наступний Мікловда Василь Петрович