На філфаку УжНУ пройшла масштабна наукова конференція з питань фразеології


12–14 жовтня на базі Ужгородського університету відбулася Міжнародна наукова конференція «Фразеологія в контексті суміжних наук». Вибір країни проведення форуму не став випадковим: 2019 року завідувачку кафедри української мови УжНУ, доктора філологічних наук, професора Наталію Венжинович обрано членом Комісії зі слов’янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів. Наукові заходи, присвячені різним аспектам слов’янської фразеології, є однією з важливих форм діяльності й незмінною традицією Комісії. Співорганізаторами також стали Міністерство освіти і науки України, Інститут української мови НАН України, Міжнародна асоціація україністів, філологічний факультет Ужгородського національного університету.

Галина Шумицька, Наталія Венжинович, Алла Галас, Валентина Барчан, Олеся Харьківська, Мар'яна Козик
Організаторки конференції

Усі форуми, які понад 30 років проводяться під патронатом Фразеокомісії, популяризують здобутки фразеологічної науки, забезпечуючи їх інтеграцію в європейський і світовий науковий простір. Цьогорічна масштабна конференція була пов’язана з вагомою подією в мовознавчому світі – 80-річчям від дня народження доктора філологічних наук, професора Валерія Михайловича Мокієнка – Почесного Голови Комісії зі слов’янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів.

Програма конференції (можна ознайомитися за покликанням) охоплювала 123 доповіді 143 учасників з 12 країн: Білорусі, Грузії, Індії, Німеччини, Польщі, Росії, Словаччини, Чехії, Тайваню, Угорщини, Хорватії, України. Виступи містили результати досліджень із різних галузей сучасної мовознавчої науки, пов’язаних із фразеологією. Робочими мовами конференції були українська, російська, чеська, словацька, польська, англійська, німецька. Науковий форум став цікавою платформою, що об’єднав і відомих науковців, досвідчених фразеологів, і початківців, які вже роблять упевнені кроки у фразеологічній науці.

Конференцію було заплановано в традиційному пленарно-секційному режимі, проте сучасні карантинні реалії вплинули на формат проведення наукового заходу: учасники репрезентували свої дослідження в онлайн-режимі через платформу Google Meet. Конференція пройшла на сучасному організаційному рівні, із високим технічним (Василь Путрашик, Галина Шкурко) та інформаційним забезпеченням: учасники змогли не лише апробувати результати досліджень, обмінятися думками, але й віртуально подорожувати різними українськими та закордонними містами.

Відкриваючи науковий захід, проректорка з науково-педагогічної роботи професорка Мирослава Лендьел підкреслила важливість досліджень міждисциплінарного характеру. З вітальним словом до учасників звернулася деканеса філологічного факультету доцентка Галина Шумицька.

Павло Гриценко
Павло Гриценко

Робоча частина конференції розпочалася з виступу директора Інституту української мови НАН України професора, доктора філологічних наук Павла Гриценка, присвяченого процесові творчих пошуків і задумів, наукових досягнень високоповажного ювіляра Валерія Мокієнка.

У доповідях закордонних учасників було репрезентоване широке коло проблем (більше про зміст доповідей і про відгуки учасників читайте на сайті Медіацентру УжНУ).

На закритті конференції деканеса філологічного факультету Галина Шумицька відзначила високий науковий рівень виголошених доповідей і запросила до участі в наукових заходах, приурочених до ювілейних дат: 100 років від дня народження Йосипа Дзендзелівського та 100-річчя від дня народження Кирила Галаса (2021 р.). Модераторка заходу професор Наталія Венжинович подякувала учасникам конференції, висловила сподівання на дальшу активну співпрацю.

 

Галина Шумицька вітає учасників
Галина Шумицька вітає учасників

Доцент Галина Шумицька, деканеса філологічного факультету УжНУ: Ця конференція вийшла особливою. Як і все, що ми робимо на факультеті. Бо з душею. Бо з відповідальністю. Наталя Федорівна, головна організаторка заходу, вражає мене особливим умінням ставити цілі, часто далекої перспективи, докладати максимальних зусиль для їх реалізації, наполегливістю і при цьому напрочуд людяним ставленням, а ще мистецтвом згладжувати гострі кути й вірою в успіх задуманого. Так було й цього разу: вжиті організаційні заходи чи не за рік до конференції, ретельне й копітке збирання матеріалів до Вісника, їх опрацювання разом з колегами, невтомне нагадування про терміни подачі тощо. Ще навіть у вересні думалося, що численна наукова спільнота, яка зголосилася взяти участь у науковому заході, зможе приїхати до Ужгорода, поспілкуватися наживо, насолодитися закарпатським осіннім різнобарв’ям. Спілкувалися, однак, дистанційно. З огляду на ситуацію. Проте від цього не зник ані науковий інтерес, ані теплота спілкування, що тривало до вечора. Активно виступали гості, тоді й господарі конференції. На кафедрі української мови, звідки провадилося модерування, панувала приязна атмосфера, лунав дзвінкий сміх колег, які допомагали модераторці, вітання колег з інших кафедр. З одного боку, нічого дивного – так і має бути. З іншого, – добре знаємо ціну досягнутого. Напередодні ювілейного Дня народження нашої alma mater бажаю колегам, студентам нових вершин і нових звершень. А ще – просто насолоджуватися ЖИТТЯМ!

Усі матеріали конференції найближчим часом буде опубліковано у двох випусках «Наукового вісника Ужгородського університету. Серія: Філологія», фаховому виданні (категорія Б) із філологічних наук (спеціальність 035 – Філологія),  індексованому в міжнародній наукометричній базі даних IndexCopernicus (Польща). Відповідно всяк охочий матиме змогу докладно ознайомитися з текстами наукових праць (збірники статей буде розміщено за покликанням).

За матеріалами Медіацентру УжНУ

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній На Закарпатті підбивали підсумки всеукраїнського експерименту з упровадження багатомовної освіти
Наступний У більшості закарпатських шкіл канікули почнуться 26 жовтня