На Закарпатті підбивали підсумки всеукраїнського експерименту з упровадження багатомовної освіти


Іти шляхом, яким колись ішли інші, – розумне рішення;
проте прогресу можуть досягти тільки ті,
хто приймає «нерозумні» рішення і йде власним шляхом.
Стів Джобс,
американський підприємець і винахідник

9 жовтня учасники круглого столу «Досягнення та виклики експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті» у Закарпатській області» умовно працювали в Ужгороді, використовуючи дистанційний формат спілкування. 8 жовтня подібний захід відбувся у Чернівцях, а 12–13-го – запланований у Запоріжжі та Одесі.

Освітні заклади саме цих чотирьох областей України були залучені до експерименту, який тривав з 2016 року, а з 2018-го – дістав підтримку офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин. Робота провадилася під егідою МОН України й була спрямована на створення діагностичного інструментарію та організаційно-методичного забезпечення закладів освіти з різними моделями багатомовного навчання. Йдеться переважно про вивчення на відповідних рівнях трьох мов: рідної, державної як другої мови для представників національних меншин та іноземної.

Підсумки провадження на Закарпатті Всеукраїнського експерименту „Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті”
Підсумки провадження на Закарпатті Всеукраїнського експерименту „Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті” (переглянути)

У Закарпатській області до цієї роботи долучилися педагоги 4 освітніх закладів, які й ділилися власними результатами роботи та прогнозами щодо можливостей використання напрацьованих методик в інших школах, для яких актуальним є збереження рідної мови, що слугує основою формування особистості, власної ідентичності та національно-культурної належності, і де розуміють, що знання на належному рівні державної мови забезпечує доступ до повноцінної участі в житті країни, а іноземної – допомагає якісно інтегруватися у світові суспільні процеси. При цьому завжди актуальним залишається збереження якості освіти з навчальних предметів, передбачених державними стандартами.

Ганна Сопкова
Ганна Сопкова

Учасників віртуального зібрання вітали представники офісу ВКНМ ОБСЄ Андрій Гончак і Сара Штефан, МОН України – Юрій Кононенко та Світлана Харченко, а також директорка департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Ганна Сопкова.

Презентували досягнення експерименту в Закарпатській області Андріанна Лукач, завідувачка обласного методичного центру при департаменті освіти і науки ЗОДА (регіональна координаторка проєкту), та Галина Шумицька, деканеса філологічного факультету УжНУ

(наукова консультантка проєкту), а також представниці освітніх закладів – учасників проєкту: Вікторія Луценко, вихователька Ужгородського ЗДО №42 «Джерельце», Марія Фединець, директорка ЗОШ № 4 Ужгородської міської ради, Габріела Гомокі, директорка Виноградівської ЗОШ №3 ім. Жігмонда Перені, Мар’яна Шіман, заступниця директора Білоцерківської ЗОШ Рахівського району.

Андріана Лукач, Галина Шумицька
Андріана Лукач, Галина Шумицька

Припускаємо, що в умовах нового освітнього та мовного законодавства в Україні, коли йдеться про суттєве розширення мовленнєвих компетентностей державною мовою у школах із мовами навчання національних меншин і водночас збереження навчання рідною мовою, актуальними будуть слова Стіва Джобса, якими поділилася у процесі обговорення чернівецька колега.

Тож сподіваємося, що світові апробовані моделі багатомовності матимуть на українському ґрунті власні успішні шляхи.

Джерело: Медіацентр УжНУ

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній Філологи й айтівці УжНУ створили унікальну інтерактивну карту діалектів
Наступний На філфаку УжНУ пройшла масштабна наукова конференція з питань фразеології