Румунія першою серед європейських держав визнала авторитет українства у світі.

9 листопада українці Румунії святкували особливий день: завдяки ініціативі Союзу українців Румунії та його голові Миколі-Мирославу Петрецькому, депутатові парламенту сусідньої держави, цей день визнано офіційно на державному рівні Днем української мови в Румунії – відповідний законопроект Палата депутатів Румунії ухвалила 4 липня.

Делегація філфаку з Мар’яном Гаденком
Делегація філфаку УжНУ з Мар’яном Гаденком

Подія історичної ваги, адже Румунія першою серед європейських держав визнала авторитет українства у світі, що є результатом відповідної роботи й утіленням мрій і прагнень багатьох поколінь українців. «Сподіваємося, що таким шляхом піде й Молдова, Польща, Угорщина, – каже у своєму виступі Мар’ян Гаденко – композитор, співак, поет, телеведучий, який вітає румунських українців з першою великою перемогою від імені міністерства культури України. – У день, коли румунська церква вшановує архистратига Михаїла, українська – святого Димитрія Солунського, українська спільнота, що кількісно є третьою в Румунії, зібралася як велика родина й тішиться з того, що держава, в якій живе, підтримує: нещодавно виділено землю під будівництво української церкви (священика фінансують за державний кошт), а також 1.4 млн лей на різні потреби громадам українців.

У залі, де зібралися для святкування, дуже урочисто й разом з тим по-домашньому затишно: звучать гімни Румунії та України. Серед присутніх багато студентської, учнівської молоді, поважних літніх людей, є духовні особи, представники влади – все відбувається на високому рівні і разом з тим дуже демократично. Забігаючи наперед, зауважу, що мовнополітичний аспект постійно у фокусі уваги: незважаючи на те, що більшість присутніх говорить українською, про державницькі справи тут ведуть мову ДЕРЖАВНОЮ – румунською.

Науковиці УжНУ в Бухаресті
Науковиці УжНУ в Бухаресті

Пана Петрецького постійно супроводжує перекладач, який виконує двосторонній переклад, хоч видно, що самому депутатові іноді хочеться його поправити, бо ж українська для нього рідна, проте стримується – виконує свою місію відповідально, що викликає щире захоплення. І так на різних рівнях спілкування впродовж усіх трьох днів урочистого заходу, до якого долучилися й науковиці УжНУ: професор Валентина Барчан, доценти Галина Шумицька, Евеліна Балла, Оксана Тиховська, аспірантка Ірина Бура.

Мирослав Петрецький-старший
Мирослав Петрецький-старший

Пан Микола-Мирослав Петрецький, якого до слова запрошують першим і якому впродовж цілого вечора дякують за наполегливість (з усього видно, що лобіювати це питання вдалося не відразу і не так просто), дякує за підтримку колегам з парламенту, уряду Румунії, наголошує на тому, що мультикультурність і мультилінгвізм формує культуру нації та й культуру як універсалію в цілому. «Наш святий обов’язок – берегти рідну мову і передавати її далі. Кланяюся всім, хто приїхав підтримати українську спільноту в Румунії», – наголошує пан депутат, родом, як і його батьки, з Мараморощини, що межує по Тисі з українською Рахівщиною.

Його підтримує і словом, і піснею батько – Мирослав Петрецький, голова комісії європейських відносин, зв’язків з Україною та українською діаспорою, голова марамороської філії Союзу українців Румунії. І ця спадкоємність вражає особливо, бо його син теж робить ставку на молодь: нагороджують дітей-переможців не тільки грамотами, а й грішми за вияв себе у різних видах мистецтва, зокрема театрального, – засновано ґала-преміювання переможців Національного конкурсу «Українські таланти Румунії». Цих дітей багато, і всі вони добре говорять обома мовами – рідною та державною. «Сватання на Гончарівці» Григорія  Квітки-Основ’яненка у постановці театрального гурту «Жар-птиця» з Клужа засвідчує, що тут цим питанням постійно надається пильна увага.

Виступає Михайло Ратушний
Виступає Михайло Ратушний

Михайло Ратушний – голова української всесвітньої координаційної ради, яка виступила співорганізатором цьогорічної, вже другої, конференції під назвою «Українці Румунії – історія, сучасність та перспективи»,  – наголошує на історичності моменту, адже таке свято українці Румунії мають змогу відзначати вперше після революції 27 років тому. Наголошує й на такому факті: вже вчетверте проводять міжнародний конкурс вчителя української мови у світі, і вдруге перемогу в ньому здобуває вчителька з Румунії. Пан Михайло переконаний, що добросусідство й дружбу між країни не зруйнувати – такі акції її тільки зміцнюють.

Олександр Баньков
Олександр Баньков

До вітань долучився і посол України в Румунії Олександр Баньков, наголосивши, що урочисті заходи проводять у час святкування сторіччя румунської держави, а оскільки українці тут автохтони з давніх часів, то це і їх свято.  Пан посол підтримав пана Михайла Трайсту, заступника голови Союзу українців Румунії, голову комісії з питань культури Союзу українців Румунії, головного організатора конференції, у його намірах зробити цей форум щорічним.

Ужгородські науковиці мали змогу репрезентувати на конференції свої наукові розвідки. Так, завідувачка кафедри української літератури, професор Валентина Барчан виступила з доповіддю «Творчість Юрія Станинця у європейському літературному контексті», доцент Евеліна Балларозмірковувала про «Поетику малої прози С. Ткачука», доцент Оксана Тиховська – про «Семантичну подібність образів чорнокнижника та градівника/соломонара в українській і румунській міфологіях», аспірантка кафедри української літератури Ірина Бура – про «Міфологічну модель матріархального роду у казці-есе Д.Гуменної «Благослови, мати!» та романі Д.Лесінга «Ущелина».

Декан філологічного факультету Галина Шумицька розповіла про ідею створення інтерактивної мапи діалектів як один із способів збереження мовної та культурної спадщини України та Румунії: на факультеті цю ідею просуває заступник декана з навчальної роботи Василь Шаркань, який активно співпрацює у цьому руслі з доцентом Олександром Міцою та його вихованцями з факультету інформаційних технологій нашого університету. Така ідея дістала добрий відгук в українських та й у румунських колег: професор Іван Гербіл з Клузького університету того ж дня презентував власне монографічне дослідження «Українські студії з діалектології та топонімії в Румунії», яке торкається й питань історії марамороських українців, що часто подається викривлено.

Оксана Тиховська

Крім нього, того ж дня було презентовано ще 11 книжок, виданих Союзом українців в Румунії 2018 року. Серед них і «Верхньорівнянські оповідання» та публіцистика з назвою «Під сузір’ям слова» українською мовою пана Михайла Трайсти, члена Національної спілки письменників України та Спілки письменників Румунії, редактора журналу українських письменників Румунії «Наш голос».

До слова, серед публіцистичних матеріалів знаходимо інтерв’ю пана Трайсти з паном Петрецьким, у яких концептуально визначена роль СУР на сучасному етапі, а це «захист права на вираження і просування етнічної, мовної, культурної та релігійної ідентичності української меншини, відродження, єдність і формування національної самосвідомості, захист індивідуальних та колективних прав членів Союзу та зміцнення співробітництва між Румунією та Україною», хоч робити і зробити це було непросто: «Нам удалося втримати українську мову та культуру в місцях, де компактно проживають українці, хоча й були спроби створити паралельні організації та розбити СУР, ми не поставили колодку на наші приміщення й не закрили наші редакції та нашу діяльність тоді, коли нелегально заморозили банківські рахунки СУРу, багато чого іншого».

З Михайлом Трайстою
З Михайлом Трайстою

Нині в Румунії нема українськомовних шкіл (українська мова викладається як окремий предмет) – лише один ліцей у Сігеті. Є відділення україністики у Сучавському, Клузькому та Бухарестському університетах. І є чітке усвідомлення, що «майбутнє національних меншин Румунії великою мірою залежить від того, як зможемо переконати молоде покоління, що треба шанувати й берегти рідну мову, культуру, традиції – це наш обов’язок, тому що без них не будемо існувати».

З румунським діалектологом

Отже, повага до держави, у якій живеш, та її мови, а також плекання своєї, рідної, послідовне її обстоювання – румунський досвід, гідний наслідування.

Джерело: Медіацентр УжНУ

Попередній Для закарпатських учителів англійської провели семінар-тренінг National Geographic Learning
Наступний Вчителі обговорили в Ужгороді типові помилки учнів на ЗНО з української

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про