Важливо й цікаво:

Представники УжНУ взяли участь у ІХ Міжнародному конгресі україністів

Знаковою подією в межах Конгресу стала презентація документального фільму «Вимір справжности», створеного студентами відділення журналістики та викладачами філологічного факультету УжНУ у співпраці з Медіацентром, яка відбулася в рамках круглого столу «Дослідження історії української мови в науковому доробку Василя Німчука».

Міхаель Мозер, Наталія Венжинович, Петро Білоусенко, Ірина Фаріон, Віктор Мойсієнко

Цього тижня у Києві відбувся ІХ Міжнародний конгрес україністів. Обговорити назрілі проблемні питання минулого й сьогодення України зібралися вчені багатьох країн світу. Серед учасників – лінгвісти, літературознавці, історики, представники природничих і точних наук – ті, хто вболіває про дальший розвиток нашої країни й активно працює, аби змінити її на краще. Географія учасників виявилася широкою – до Києва приїхали науковці з різних областей України, а також із Канади, США, Великобританії, Італії, Франції, Німеччини, Австрії, Туреччини, Молдови, Угорщини, Болгарії, Сербії, Польщі, Чехії, Словаччини, Росії, Білорусі.

Першого дня роботи Конгресу в Колонній залі Київської державної міської адміністрації відбулося пленарне засідання, на якому виголосили фундаментальні доповіді. Зокрема президент Міжнародної асоціації україністів – завідувач кафедри славістики Віденського університету професор Міхаель Мозер – прозвітував про роботу за останні п’ять років. Гостей форуму вітали представники Кабінету Міністрів, Верховної Ради.

По обіді розпочали роботу секції з мовознавства, літературознавства, історії тощо.

Ужгородський національний університет на Конгресі представляли доцент кафедри української мови Наталія Венжинович, доцент кафедри української літератури Оксана Тиховська, група викладачів факультету історії та міжнародних відносин.

Мовознавчі проблеми, зокрема, обговорювали в секції «Українське мовознавство. Стан і перспективи», у тематичних блоках «Мовна картина світу, мовна особистість, мовна політика», «Граматика ХХ століття: зміна лінгвонаукових парадигм», «Українська лексикографія та термінологія: досвід, проблеми і шляхи їх вирішення», на круглих столах «Життя і творчість Пантелеймона Куліша», «Роль Бориса Грінченка в культурному та суспільно-політичному житті країни».

Однією зі знакових подій в межах Конгресу став круглий стіл «Дослідження історії української мови в науковому доробку Василя Німчука», зініційований представниками філфаку УжНУ. Перед початком роботи учасникам Конгресу продемонстрували документальну стрічку «Вимір справжности», створену студентами відділення журналістики та викладачами філологічного факультету УжНУ у співпраці з Медіацентром Ужгородського університету. Модерував презентацію фільму перед поважною аудиторією директор Інституту української мови НАН України П. Ю. Гриценко. Стрічка зворушила: глядачі не стримували сліз, згадуючи Василя Васильовича, котрий багатьом із присутніх допоміг знайти своє місце в житті і якому великою мірою завдячують своїми успіхами…

Міхаель Мозер після перегляду зізнався, що схвильований стрічкою, творцям якої вдалося показати Василя Німчука не лише як видатного ученого, безоглядно відданого науці, а й як пречудову людину. Професор Павло Гриценко, своєю чергою, попросив переказати слова глибокої подяки авторам фільму.

Далі обговорення наукових проблем продовжили у секціях.

Так, доцент кафедри української літератури Оксана Тиховська працювала у секції «Міждисциплінарні аспекти сучасної фольклористики». Серед іншого їй удалося налагодити творчу комунікацію з Наталією Кононенко – професором університету Альберти (Канада), яка керує кафедрою української етнографії Центру українського та канадського фольклору імені Петра і Доріс Кулів і чимало зробила для збереження й вивчення українського фольклору. Попередньо обговорили можливість співпраці між кафедрою української літератури нашого вишу та Центром українського та канадського фольклору імені Петра і Доріс Кулів.

Цікавим у цій секції був виступ пана Патмара Едісона з Чебоксар, який акцентував увагу на ситуації з вивченням чуваської мови та фольклору в Чуваській республіці (Росія), де рідна мова чувашів вивчається як додаткова – на вибір, відповідно до російської політики тотальної асиміляції нацменшин. Пан Едісон розповів про виконану ним величезну роботу задля збереження національної ідентичності чувашів, про багатотомні архіви фольклорних текстів, записаних його батьком та ним самим.

Приємною несподіванкою стало нагородження паном П. Едісоном українців – професорів М. Дмитренка та Н. Кононенко – медалями за їхній внесок у вивчення українського фольклору. Такий жест чуваського вченого й усвідомлення ним, іноземцем-фольклористом, вагомості наукових досліджень у царині національної культури задля збереження національної ідентичності, а відтак і державності, мав би привернути увагу й української влади до проблем наукової спільноти в Україні та потреби гідної оцінки праці вчених.

Окремо варто відзначити величезну працю оргкомітету Конгресу, зокрема роботу професора Лесі Мушкетик (члена-кореспондента НАНУ, провідного наукового співробітника Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України), яка зуміла скоординувати філологів, істориків, етнографів, політологів задля візуалізації картини наукового світу українства.

Конгрес дав змогу дізнатися про досягнення колег у різних галузях українознавчих досліджень, познайомитися з ученими з різних країн для співпраці. Вразило щире бажання україністів з різних куточків земної кулі допомогти Україні у вирішенні наболілих проблем. На завершення учасники поважного наукового зібрання накреслили плани на наступні п’ять років.

За інформацією учасниці Конгресу, доцента кафедри української мови Наталії Венжинович
Медіацентр УжНУ




Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz