Про Олександра Співаковського, який може стати міністром освіти і науки


Олександр Співаковський
Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Невідомо, чим закінчиться історія з призначенням міністра освіти, і чи отримає п. Співаковський керівну посаду в комітеті або МОН. Але можна сказати напевно: якщо це станеться — освітню галузь очікує регрес і навіть реванш. Яке вже там просування реформ. 

Вже майже тиждень громадськість заінтригована — хто буде міністром освіти, якщо раптом С.Квіта вирішать замінити? Фракція БПП висунула кандидатуру Олександра Співаковського, що викликало дуже неоднозначну реакцію прогресивної громадськості. І за кілька днів Співаковський заявив, що сам він підтримав би кандидатуру Лілії Гриневич.

Однак за будь-якого варіанта Олександр Співаковський не залишиться в накладі. Якщо б раптом пані Гриневич пішла з комітету з питань освіти і науки, Співаковський, як її перший заступник, мав би всі шанси його очолити. Це теж — не охорона порожнього складу.

Тож варто познайомитися з депутатом ближче.

До Верховної Ради Олександр Співаковський потрапив прямо з крісла проректора Херсонського державного університету (ХДУ). Він вважається людиною, близькою до Андрія Путілова, голови Херсонської облради, в минулому — депутата ВР VII скликання від “Удару”. Одним з помічників новоспеченого депутата є екс-помічниця Путілова. Як зазначають місцеві ЗМІ, Співаковський узагалі працює в дуже тісному контакті з херсонською владою. Ще однією його помічницею є дочка Романа Романова, екс-керівника виборчого штабу Порошенка на Херсонщині, а нині генерального директора “Укроборонпрому”. Тобто, всі ці люди отримали призначення й посади з “куща кадрів” бізнес-партнера Порошенка — пана Свинарчука (нині Гладковського).

Для Олександра Співаковського це депутатство — дебют. Але почалося воно дуже “по-дорослому” — зі скандалу. “Вибори суворого режиму” — так з легкої руки журналістів називають вибори на проблемному окрузі №182 Херсона, у результаті яких пан Співаковський, висуванець БПП, отримав депутатський мандат. Кажуть, тут було все: голосування з порушеннями (а на території округу — дві колонії, СІЗО і тюремна тублікарня), тітушки, ксерокопії без печаток замість документів, знищений протокол ОВК…

У виборчих перегонах Олександр Співаковський став першим. А от у кар’єрі йому досі доводилося задовольнятися другорядними ролями. У рідному університеті, де працює ледь не все життя, спробував стати ректором — і програв вибори, так і залишившись проректором. У комітеті з питань освіти і науки ВР став першим заступником голови. А тепер у депутата з’явився шанс стати першим.

За інформацією DT.UA, питання про призначення Олександра Співаковського міністром освіти обговорювалося задовго до того, як про це почула широка громадськість. І сам він казав про своє майбутнє призначення міністром досить упевнено. А місцеві херсонські політики вже почали всерйоз розмірковувати, хто зайде на округ замість “міністра”. Однак останні заяви депутата Співаковського щодо підтримки Гриневич свідчать про те, що ставку він може зробити на інше престижне крісло — керівника комітету, а не міністра.

Однак останні заяви депутата Співаковського щодо підтримки Гриневич свідчать про те, що ставку він може зробити на інше престижне крісло — керівника комітету, а не міністра.

“Не гірший і не кращий за інших, працював в освіті, науковець — що ще треба?” — так рекламують широким народним масам Співаковського. Чи це так? Проаналізуємо.

Наукова діяльність. Цікавий факт: Олександр Співаковський — кандидат фізико-математичних наук і доктор педагогічних. “Класика жанру: якщо неспроможний дійти до мети у своїй науці — дійди до доктора наук там, де це легше зробити”, — часто саме так коментують подібне науковці.

У ХДУ працюють також дружина депутата Любов Петухова (доктор педагогічних наук) і дочка Євгенія Співаковська (кандидат педагогічних наук). Цікаво, що теми дисертацій усієї сім’ї дуже схожі. Олександр Співаковський: “Теоретико-методичні основи навчання вищої математики майбутніх вчителів математики з використанням інформаційних технологій”. Дружина: “Теоретико-методичні засади формування інформатичних компетентностей майбутніх вчителів початкових класів”. Дочка: “Формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій”.

Наведу кілька цитат з автореферату докторської (!) дисертації нардепа. Так, щоб мати уявлення про стиль і глибину: “З’ясування ролі, змісту й місця особливостей математичної підготовки майбутнього вчителя математики показало, що в умовах особистісно-орієнтованої освіти в зміст навчання, крім предметних знань, що задаються освітніми стандартами, навчальними програмами, необхідно включати емоційно-ціннісні, особистісні компоненти й функції, які вчитель використовує у своїй професійній діяльності”. Або “У студентів (учнів) таким чином формується тип мислення, який ґрунтується на пошуку, відборі та найбільш доцільному використанні компонентів розв’язання попередніх задач у процесі розв’язання нових задач більш високої складності”.

Підтримка реформ.Головне завдання, яке я ставив перед собою, балотуючись до Верховної ради України, це зміна та реформування системи освіти в нашій державі”, — пише Олександр Співаковський у своєму першому звіті для виборців, розміщеному на сайті нардепа.

Як же це зробити? “Для мене реформи в сфері освіти розпочинаються, передусім, з відмови від планової системи, яка була властива радянській епосі, коли “згори” визначають обсяг держзамовлення, кількість випускників, їх розподіл на робочі місця тощо, — пояснює нардеп далі. — Другим пунктом має стати впровадження персоніфікованої системи доступу до фінансових ресурсів для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії тих, хто навчається. Тобто — отримання доступу до фінансових ресурсів, які забезпечать студенту три головні речі: оплату за навчання, мобільність, харчування та проживання. Це в свою чергу сприятиме зміні мотивації основних суб’єктів освіти, адже саме зміна поведінки основних суб’єктів є ознакою реформ”.

Складається враження, що в першому пункті йдеться про реформування системи держзамовлення, а в другому — про принцип “гроші за студентом”. Ці питання справді важливі й дискусійні. Але з приводу того, що вони є найактуальнішими, номер один і номер два для реформування освіти, можна посперечатися. Як і про те, що про реформи ми маємо судити за “зміною поведінки основних суб’єктів”. 

Усі вищевказані фактори в сукупності слугуватимуть формуванню нової парадигми вищої освіти в Україні, яка забезпечить збільшення вартості людського капіталу на всіх етапах життя людини”, — підсумовує депутат. До речі, за весь цей час він не подавав законопроектів, які б стосувалися реалізації двох таких важливих для нього пунктів реформ. За ініціативи Співаковського при профільному комітеті ВР іще торік було створено робочу групу з розробки нової моделі фінансування вищої освіти. Але ніяких публічних звітів про її роботу, законодавчих ініціатив чи бодай просто згадки про це новоутворення не чути.

Взагалі в експертному середовищі, яке активно виступає за реформи, Олександр Співаковський має імідж рупора ректорського лобі, людини консервативної, проте схильної до популізму.

Серед 25 помічників-консультантів депутата є, наприклад, ректор Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) Петро Куліков. Свого часу він був керівником апарату Міністерства освіти часів Дмитра Табачника і запам’ятався тим, що під час акцій протесту проти Табачника назвав студентів-протестувальників “бидлом”.

Помічником Олександра Співаковського є й іще один екс-чиновник Міністерства освіти часів Януковича — Сергій Бондарчук. У МОН він працював головним спеціалістом відділу керівних кадрів у департаменті кадрів, тобто комунікував із керівництвом вишів. Очевидно, його зв’язки стануть дуже у пригоді.

Наведу кілька промовистих цитат з інтерв’ю Олександра Співаковського різним ЗМІ щодо проблемних питань освіти.

“Ніколи не погоджуся з тими людьми, які вважають, що вища освіта повинна бути рафінованою. Тому що ступінь освіченості нації визначає система доступу населення до вищої освіти…” (як у радянські часи — ледь не кожен повинен мати диплом про вищу освіту? — О.О.)

“Якби в часи Ломоносова існувало ЗНО, він, напевно, ніколи не вступив би до університету. ЗНО — це потужний інструмент, який вимірює всі освітні процеси, що відбуваються в країні. Але це інструмент доступу до вищої освіти, а не відсікання”.

“Не варто говорити — а давайте закриємо цей вуз, він поганий і погано працює. Ми якраз повинні зрозуміти, чому він погано працює і дати йому новий імпульс, нову мотивацію, нові сили для того, щоб він піднімався” (залишимо й без того роздуту систему вишів? — О.О.).

Весь життєвий і професійний шлях людини знаходиться в коридорі, де повинен бути дотриманий баланс між компетенцією і компетентністю”.

“Компетентність має бути притаманна кожній людині, а фахівцям морського профілю — особливо” (без коментарів. — О.О.).

Боротьба з корупцією. Як відомо, у сфері освіти це надзвичайно серйозна проблема (хоча де вона не серйозна?).

У нещодавньому інтерв’ю “Херсон daily” Олександр Співаковський, підбиваючи підсумки роботи парламенту, згадав і про корупцію: “Зроблено те, що парламент не робив все попередні 24 роки. В першу чергу, зважилися серйозні питання і побудована система антикорупції. З моєї точки зору, корупційна складова України така, що в результаті за два тижні просто забрали Крим, влаштували криваву бійню на Донбасі”.

До речі, коли у Верховній Раді збирали підписи за відставку Віктора Шокіна,нардеп Співаковський свого підпису не поставив.

Законотворчість. За час депутатства Олександр Співаковський виступив співавтором 43 законопроектів. Чинними законами стали лише шість із них. Цікаво, що більшість законопроектів народний обранець пише разом зі своїми земляками —депутатами з Херсонщини. Можливо, тому серед усіх законопроектів авторства п. Співаковського лише половина стосується освіти.

Освітянські законопроекти, до яких Олександр Співаковський мав стосунок як один з авторів, умовно можна розділити на три групи: ті, що по суті консервують нинішній стан вищої освіти; щодо виборів ректора (як кажуть, це важливо для п. Співаковського через зведення особистих порахунків); ті, що наступають на зовнішнє незалежне оцінювання.

Саме останні привертають найбільшу увагу громадськості й експертів. Законопроект про врахування сертифікатів ЗНО минулих років, що нівелює саму суть рейтингового бала тестування, депутат О.Співаковський подавав до парламенту двічі, додаючи незначні деталі. Але кожного разу в експертному середовищі чинився такий опір цим ідеям, що він відступав.

Пікантність ситуації в тому, що першого разу у співавтори О.Співаковський запросив досить відомих колег-депутатів. Та після того, як навколо законопроекту зчинилася справжня буря, впливові й відомі, а разом з ними і О.Співаковський, відкликали законопроект.

Хоча цей злощасний документ таки ввійшов в історію — як рекордсмен із кількості грубих змістових, правових і навіть граматичних помилок у перерахунку на загальну кількість слів у документі. Експерти зауважували, що всяке бачили, але це рекорд. Особливо, коли серед авторів є доктор наук.

Цікаво, що десь у нетрях Верховної Ради лежить поданий О.Співаковським законопроект (звісно, у співавторстві) “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти” (НАЗЯВО). Завдяки йому агентство нібито мало б шанс запрацювати. Законопроект подано до парламенту ще в липні, але він і досі має статус “очікує розгляду”.

Щоразу пригадую цей факт, коли чую, як депутат Співаковський критикує МОН за те, що досі не працює НАЗЯВО.

Для того, щоб реформи в освіті рухалися, потрібно ухвалювати виважені рішення, аналізувати, доопрацьовувати й підтримувати важливі законопроекти. На жаль, народні обранці так роблять не завжди. Ось приклади з депутатської практики п. Співаковського.

“Коли на засідання нашого комітету міністерством буде винесено проект базового закону про освіту, я голосувати за нього не буду, — цитує депутата “Херсон online”. — Тому що вважаю: перш ніж приймати чергові нібито прогресивні закони, давайте спочатку наведемо лад з тим, що вже маємо”.

З виступу під час обговорення проблем профтехосвіти, що пов’язані з ухваленим Верховною Радою Держбюджетом: “Я чесно скажу, я також голосував за бюджет, але нас же ж міністерство вмовило, сказало, що міністр проголосував “за”, що все відпрацьовано, що кошти будуть покриті і баланс буде. І тоді ми пішли на цей компроміс. Але ж ви бачили, як ми голосували красними кнопками (лексику збережено. — О.О.) за законопроект №3628. А після цього нам сказали — все, Міністерство освіти гарантує, все буде нормально”.

При цьому зауважимо, що проект Держбюджету був на розгляді в комітетах, де його могли побачити всі охочі. Крім того, Асоціація міст України (АМУ) зверталася до парламенту зі своїми застереженнями щодо бюджету і долі ПТУ. Позицію АМУ подавали навіть ЗМІ.

“Нам сказали”, “нас вмовили”, “все відпрацьовано” — хіба це позиція представника вищого органу законодавчої влади? Чому б не почитати експертні висновки, не проаналізувати, не поміркувати?

Невідомо, чим закінчиться історія з призначенням міністра освіти, і чи отримає п. Співаковський керівну посаду в комітеті або МОН. Але можна сказати напевно: якщо це станеться — освітню галузь очікує регрес і навіть реванш. Яке вже там просування реформ.

А з іншого боку, було б цікаво, якби хтось з депутатів попрацював на посаді міністра освіти і спробував виконати всі ті популістські рішення, за які голосував у ВР. А ми проконтролювали б.

Оксана Онищенко, Дзеркало тижня. Україна

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Захисти Малої академії наук із математики відбулися в УжНУ
Наступний В українських школах - 1 комп'ютер на 27 учнів