Важливо й цікаво:

10 міфів про запровадження української мови у школи нацменшин

Як ми вже повідомляли, сайті проекту “Нова українська школа” опублікували електронну версію буклету, з якого можна дізнатися, що змінює новий закон “Про освіту” для шкіл з угорською та румунською мовами навчання.

Спростування міфів щодо викладання мов нацменшин і української в школах

Отже, спростування міфів:

 Міф 1. Усі школи з навчанням мовою національних меншин закриють. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Це відверта брехня і маніпуляція. Закон “Про освіту” не забороняє діяльність шкіл, де навчаються національні меншини. Тобто жодна школа національних меншин не буде закрита. Більше того, Закон “Про освіту” закріплює володіння рідною мовою (в разі відмінності від державної) як одну з ключових компетентностей, якою дитина має оволодіти завдяки шкільній освіті ( пункт 1 статті 12).

 


 Міф 2. Відтепер вивчати рідну мову представники національних меншин зможуть лише за рахунок факультативів. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Ні, це неправда. У 5-12-х класах предмети, які викладаються мовою національної меншини, і вивчення рідної мови будуть невід’ємною частиною навчального плану з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Наприклад, в Естонії, країні-члені ЄС, у 12-му класі 60% предметів викладаються державною мовою і 40% — мовою національних меншин. Як зазначалося вище, в Україні пропорції використання мов будуть різними для різних національних груп. Це, зокрема, залежатиме від того, є мова навчання спорідненою (належить до однієї мовної групи) чи ні.

 


 Міф 3. Учні муситимуть складати ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) та ДПА (державну підсумкову атестацію) лише українською мовою. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Це теж неправда. Залишається право складати ЗНО мовою національних меншин, як це є зараз. Ніяких новацій тут немає. Те саме стосується ДПА — його можна буде складати рідною мовою, тою, якою дитина навчалася в школі.

 


 Міф 4. Не лише школи національних меншин зникнуть, але й кафедра угорської філології в Ужгородському національному університеті. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Це — ще одна брехня, яка була спростована, зокрема, Послом Угорщини в Україні. Факультет продовжить працювати. Варто зауважити, що й нині навчальний процес на цьому факультеті не є виключно угорськомовним: поряд з угорською тут викладають українською мовою.

 


 Міф 5. У новому Державному стандарті початкової школи не врахують потреби національних меншин. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Міністр освіти і науки Лілія Гриневич неодноразово зауважувала, що новий Державний стандарт і навчальний план обговорюватимуть з представниками освітян з регіону, де компактно проживають національні громади.

Більше того, до нового Державного стандарту буде розроблено два навчальні плани, хоча завжди був лише один. Тепер один, Базовий навчальний план, буде для шкіл з українською мовою навчання. Другий — для шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу чи національних меншин.

Згідно з другим навчальним планом, мовно-літературну галузь розділять на дві частини:

1. українська мова як державна

2. мова відповідного корінного народу та мова національної меншини

Базовим навчальним планом для шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу та мовою національних меншин в інваріантній частині передбачено:

1. для української мови: у 1-2-му класі — 5 годин, у 3-4-му класі 6 годин;

2. для мови відповідного корінного народу та мови національної меншини — у 1-2-му класі — 6 годин, у 3-4-му класі — 5 годин.

Також у варіативній частині закладено 1 годину для вивчення або мови національної меншини, або іноземної мови. Батьки зможуть впливати на те, куди розподілити цю годину.

Це стосується саме початкової школи і нового Держстандарту для початкової школи, який має бути затверджений найближчим часом.

 


 Міф 6. Тепер видаватимуться інакші документи про закінчення школи. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Як і раніше, вони видаються лише одного зразка — державною мовою. Тобто вони ніколи не видавались мовою національної меншини чи іноземною мовою. За потреби їх можна перекласти іншою мовою та проставити апостиль.

 


 Міф 7. Нема підручників, за якими можна вчити дітей у школах національних меншин. 

 СПРОСТУВАННЯ:  У 2008 році було надруковано двомовні термінологічні словники для шкіл національних меншин. Цього року будуть надруковані нові двомовні термінологічні словники більшого обсягу — і це один з перших результатів нового Закону “Про освіту”, який зобов’язує покращити навчання українською в школах з навчанням мовами національних меншин.

Проблема якості підручників – загальноукраїнська проблема. Чимало з них мають застарілий зміст, нецікаве дітям оформлення, несучасні методики навчання. Прийняття нового Закону “Про освіту”, розробка нового Державного стандарту відкривають шлях до розробки українських підручників нового покоління, які в тому числі враховуватимуть особливості мов національних меншин.

 


 Міф 8. Вчителі не підготовані до такого переходу. Їх звільнять або вони просто не впораються. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Ще один поширений міф, який ми часто чуємо. Вчителі в Україні розумні й талановиті, їм лише потрібні нові можливості для розвитку. МОН уже готує тренінги та перенавчання для них (коштом держбюджету), онлайн-курси та необхідні методичні матеріали.

Вчителі хвилюються, що їм доведеться вчитися. Але навчання впродовж життя — одна з компетентностей Нової української школи і одна з вимог ХХІ століття. І саме на навчання вчителів наступного року МОН виділяє більше грошей і приділяє максимум зусиль. Ця тема у фокусі міністра, експертів і журналістів. Бо вчитель — ключова персона реформи “Нова українська школа”. 2017 року вчителям збільшили зарплату на 50% і ще на 25% планують збільшити наступного року. Відповідно, держава чекає від педагогів відповідальнішої праці і саморозвитку.

 


 Міф 9. Тепер знизиться якість навчання в школах національних меншин. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Абсолютно безпідставне твердження. За даними УЦОЯО, учні угорських та румунських шкіл показують загалом нижчі результати навчання й з інших предметів, а не лише з української мови та літератури. Це пов’язано з тим, що в такі школи важко знайти хороших вчителів. Якщо ж частина предметів викладатиметься українською — вибір розшириться. А завдяки кращому оволодінню українською мовою вчителі шкіл в угорських, румунських громадах отримають доступ до більшої кількості матеріалів для перенавчання та розвитку. Новий закон має на меті якісну освіту. Для всіх. Тому якість навчання не впаде, а навпаки — зросте.


 Міф 10. Діти не зможуть добре вчитися в таких умовах. 

 СПРОСТУВАННЯ:  Можливість вчитися рідною мовою зберігатиметься до 11-го класу, це буде чітко гарантовано в новому Законі “Про загальну середню освіту”. Але школярам додатково створять умови для кращого оволодіння державною мовою. А багатомовність робить дітей успішнішими.

Ви можете ознайомитися з повною версією буклету МОН за покликанням.

Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz