В Україні успішно стартував новаторський проєкт із залучення молоді до наукових досліджень


Академічні інститути разом із університетами започаткували новий напрям – змагання через дослідження.

Як ми повідомляли раніше, Ужгородський національний університет спільно з Інститутом кібернетики імені В.М. Глушкова НАНУ та Київським академічним університетом започаткували цикл змагань для більшого зацікавлення молоді наукою та для популяризації наукових напрямків. 8 травня завершилося перше таке змагання, а сьогодні відбулося нагородження його переможців, які змогли оптимально розв’язати відому задачу комівояжера.

Організатори фактично започаткували новий тип змагань, відмінний від олімпіад: учасники мають триваліший період для розв’язання наукової проблеми. Перша задача в умовах воєнного стану в Україні була символічною і стосувалася пошуку найкращого маршруту через міста всієї України. Така ідея надихнула багатьох: загалом у змаганні зареєструвалися 172 учасники з України, Грузії та Азербайджану; долучилися також представники Іспанії та Греції. Усього було надіслано 14489 розв’язків.

10 травня співорганізатори зібралися під час відеоконференції, щоби підбити підсумки змагань, нагородити переможців та окреслити дальші напрямки співпраці.

Академік Олександр Хіміч
Академік Олександр Хіміч

Академік НАН України Олександр Хіміч (Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАНУ) наголосив, що символічним і логічним є те, що перше конкурсне завдання в межах запланованого циклу стосувалося саме логістичної задачі, яка вкрай важлива в контексті агресії Російської Федерації та завдань оборони й безпеки України, які є в умовах воєнного часу. Академік зауважив, що такі заходи з популяризації наукових досліджень необхідно підтримувати й поширювати на інші цікаві й інноваційні напрямки, зокрема такі, як штучний інтелект, нейромережеві технології, квантові обчислення, кібербезпеку та ін. «Це ті напрямки, синергія яких буде сприяти не тільки відновленню зруйнованого економічного простору України (а цим усім доведеться займатися в контексті відбудови України), а й дасть можливість перейти на рейки новітніх технологій завтрашнього дня у світовому вимірі, забезпечить стрімкий розвиток сектору безпеки й оборони держави», – підкреслив академік Олександр Хіміч.

Доцент Олександр Міца
Доцент Олександр Міца

Завідувач кафедри інформаційних управляючих систем і технологій факультету інформаційних технологій УжНУ доцент Олександр Міца зауважив, що співорганізатори заходу завжди були ініціаторами того, щоби залучати молодих науковців до розв’язання задач, і є можливість вийти за межі олімпіадного програмування – розв’язувати більш широкий клас задач і застосовувати більше методів. Такі змагання варто більше популяризувати й залучати якнайбільше учнів та студентів із різних країн світу. Олександр Міца подякував активним студентам УжНУ, які зібрали призовий фонд змагань, подякував інтернет-порталу «Eolymp», який бездоганно супроводжував змагання, а також висловив сподівання, що до організації змагань надалі будуть долучатися й інші установи.

Професор Київського академічного університету Віталій Шадура зауважив, що тепер студенти більше цікавляться інженерним програмуванням і звертають менше уваги на математичні методи, але дуже важливо, щоби здобувачі освіти мали якісну математичну підготовку, добре знали теорію алгоритмів і теорію оптимізації, оскільки це ті інструменти, які використовуються в застосуванні цифрових технологій, особливо в прикладних науках. Професорка того ж університету Олександра Антонюк додала, що проведення такого заходу в теперішніх умовах дуже важливе. Змагання, з огляду на підібрану задачу, не є суто науковим, а має практичні результати, тому важливо, що студенти вчаться на практичних завданнях, а організатори співпрацюють у різних напрямках.

Професори Олександра Антонюк та Віталій Шадура
Професори Олександра Антонюк та Віталій Шадура
Професор Петро Стецюк
Професор Петро Стецюк

Завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАНУ Петро Стецюк підкреслив, що конкурсне змагання – це добра можливість перевірити свої знання в певній галузі. А те, що співорганізацією таких заходів займаються академічні інститути, дає змогу здобувачам освіти більше дізнатися про діяльність цих установ і глибше зацікавитися певними науковими напрямами, закінчити магістратуру і, можливо, вступити до аспірантури.

Професор Теодор Заркуа
Професор Теодор Заркуа

Змаганнями цікавилися й представники Грузії та Азербайджану, тому на нагородження були запрошені відомі професори з цих країн. Теодор Заркуа, професор Європейського університету в м. Тбілісі, зазначив, що кількість учасників і їхні результати справили на нього велике враження.

Професор із Грузії погодився з організаторами в тому, що сила держави корелюється з тим, як розвинута в цій державі наука, тому проведення таких заходів і справді важливе. Теодор Заркуа зауважив, що братній для грузинів український народ проявляє тепер велику благородність, любов до своєї батьківщини, а розвиток академічної науки необхідний для перемоги, для процвітання батьківщини. Як представник євразійського олімпіадного руху, професор Т. Заркуа висловив сподівання, що українські команди зможуть надалі брати участь у змаганнях із програмування – Міжнародній студентській олімпіаді ICPC та Відкритому чемпіонаті Південного Кавказу.

Професор Михайло Медведєв
Професор Михайло Медведєв

Професор Університету АДА в м. Баку Михайло Медведєв висловив сподівання, що такі конкурси в майбутньому стимулюватимуть учасників здобувати нові знання, знаходити нові ідеї, нові рішення. Професор наголосив, що він буде ділитися своїми напрацюваннями з розв’язування задач із олімпіадного програмування зі всіма зацікавленими, тому розміщує матеріали в загальному доступі.

Доцент Сергій Жуковський
Доцент Сергій Жуковський

Доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка, адміністратор сайту «Eolymp»Сергій Жуковський зазначив, що проведене змагання має не тільки олімпіадне, а й наукове значення, тому що запропонована задача є практичною, а тести, які були підібрані, – на базі міст України, з їх реальними координатами. Тому найкращі розв’язки вирішили задачу оптимізації. Сергій Жуковський зауважив, що змагання такого типу – із завданням на дослідження – було вперше проведене на платформі «Eolymp».

Враховуючи результати змагань, організатори прийняли рішення розділити перше й друге місця між двома учасниками:

Костянтин Луценко, студент ІІІ курсу факультету кібернетики КНУ ім.Т.Шевченка, призер всеукраїнських олімпіад з математики, фізики та інформатики, переможець SEERC-2022;

Дмитро Майор, студент ІІ курсу факультету інформаційних технологій Ужгородського національного університету, призер всеукраїнських олімпіад з інформатики та інформаційних технологій, переможець командного змагання Кубок з програмування університету Каразіна в лізі першокурсників (2020 р.).

Третє місце здобув Єгор Васконян, учень 9 класу Харківського фізико-математичного ліцею № 27, учасник всеукраїнських олімпіад із інформатики.

Знаково, що призовий фонд змагань був зібраний найкращими студентами спеціальності «Комп’ютерні науки» Ужгородського університету – долучилися Сергій Лошак, Владислав Цімбота, Ріхард Волфсбергер, Анастасія Товтин, Руслана Король, Юля Трофименко, Роман Піцура, Юрій Попович, Олександр Корчинський.

Василь Шаркань,
доцент кафедри журналістики
Медіацентр УжНУ

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній У Румунії відбулася олімпіада з української мови та літератури
Наступний Харківський професор прочитав в Ужгородському університеті лекцію про "комп'ютерний зір" (фото)