Важливо й цікаво:

В УжНУ провели науковий семінар, присвячений геноциду кримських татар 1944 року

18 травня Україна та весь світ вшановують пам’ять жертв ще однієї трагічної сторінки з літопису сталінських злочинів – геноциду кримських татар у травні 1944 року. Не оминули цієї дати в історії наших співвітчизників і студенти історичного факультету УжНУ, які підготували кілька доповідей з цієї проблематики та представили їх під час наукового семінару «Вітчим народів: чому Сталін виселив татар Криму».

Семінар в УжНУ про геноцид кримських татар

Модератором заходу став кандидат історичних наук, доцент кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ігор Омелянович Шніцер, його ініціатором – студент 3-го курсу Михайло Рекрутяк.

Науковий семінар розпочався зі вступного слова декана історичного факультету Володимира Фенича. Привітався з усіма присутніми також старший викладач Сергій Ганус.

Першим із доповіддю на тему «Перша світова війна та кримськотатарський національний рух» виступив третьокурсник Микола Гаєвой. Розпочав з аналізу становища корінного народу півострова на початку ХХ століття, продовжив політичними змінами в роки Великої війни, згадавши Ісмаїла Гаспаринського – видатного діяча культури та національного лідера Номана Челеджебіхана.

Другим доповідачем став Григорій Джанда, який охарактеризував політичний устрій Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки в складі РСФРР та, власне, становище жителів півострова в міжвоєнний період. Доповідач акцентував увагу на особливостях адміністративного поділу автономії, а саме на кількості національних районів та критеріях їх створення. Презентація студента висвітлювала актуальні цитати з документів та думок дослідників.

Студентка 3-го курсу Олена Маркович представила свої напрацювання на тему «Депортація кримських татар в 1944 р. та життя на чужині». Розпочала з даних про окупацію півострова військами нацистського блоку, навела аргументи на підтвердження факту, що кримськотатарські загони, які воювали на боці А.Гітлера, були нечисленними, тому порівнювати їх з іншими колабораціоністськими силами народів СРСР навіть не можна. Друга частина доповіді включила спогади очевидців трагедії 1944 року.

Доповідь на тему «Становище татар Криму в незалежній Україні. Анексія Криму та сучасний стан» підготував четвертокурсник Юрій Офіцинський. Він характеризував політику урядів України 90-х та початку 2000-х рр., причини окупації Криму Росією в березні 2014 року.

Завершальною стала доповідь третьокурсника Михайла Рекрутяка, який аналізував перспективи кримськотатарської автономії в складі України після деокупації півострова. Доповідач підкреслив, що, крім широкої культурної автономії, майбутній український Крим має стати майданчиком для успішного процвітання своєрідного союзу кримських татар – корінного народу – та українців Криму, а співжиття двох етносів має розвиватися гармонійно.

Завершився науковий семінар жвавою дискусією з таких питань: «Чи були обґрунтованими причини депортації кримських татар в 1944 році?», «Чи захочуть жителі Криму повернутись до України після деокупації?».

Насамкінець Михайло Рекрутяк подякував команді організаторів, які працювали над доповідями та допомагали при підготовці заходу, а всім присутнім – за активну участь у дискусії. Також він наголосив, що доповіді, виголошені на науковому семінарі, будуть оформлені у вигляді тез і видані окремим розділом цього року в ювілейному, десятому, студентському збірнику. Окремо також висловив удячність декану факультету Володимиру Івановичу Феничу, модератору заходу Ігорю Шніцеру та викладачу Сергію Ганусу.

«Геноцид татар Криму, скоєний слугами кривавого тирана Сталіна, –  яскравий приклад того, що радянська комуністична деспотія була злочином проти людства та людяності», – так висловився про трагічні події голова студентської ради історичного факультету, третьокурсник Василь Карпов

Декан історичного факультету Володимир Фенич також поділився роздумами щодо трагічних подій 18 травня 1944 року :

«Там, де якобінську ідеологію і практику здебільшого штучного творення гомогенної держави з однією панівною титульною нацією не вдавалося накинути мирними засобами асимілятивної мовної та освітньої політики, етнічні нарциси вдавалися до геноциду та політики масового винищення цивільного населення за расовою, мовною, релігійною чи іншою ознакою.

Як відомо, найдалі у застосуванні ідеології і практики презирства до, за гегелівським визначенням, «етнічного сміття», пішли нацисти Третього Райху та комуністи СРСР. З цього приводу пригадується горезвісне висловлювання ще одного ідеологічного нащадка Максиміліана Робесп’єра – Іосіфа Сталіна (етнічного грузина Джуґашвілі): «Нет человека – нет проблемы».

Саме в цьому ключі належить оцінювати депортацію (примусове виселення) понад 32 тисячами військ НКВС понад 188 тисяч кримських татар 18–20 травня 1944 р. з їх історичної батьківщини. З них по дорозі до нового місця «проживання» або ж уже після прибуття туди до січня 1946 р. померли близько 27 тисяч, або 15% загальної чисельності. День 18 травня 1944 р. депортовані та їх нащадки пам’ятають як Чорний день (Кара Кюн).

Після повторної російської окупації Криму у березні 2014 р. та продовження якобінської політики презирства до корінних мешканців півострова день 18 травня 1944 р. в історії кримськотатарського народу навряд чи розрадить цьогорічна феєрична перемога її талановитої доньки Джамали на Євробаченні у Стокгольмі.

Для цього потрібна перемога Джамали у Кремлі».

Отож важливим для всіх українців, незалежно від мовної та етнічної диференціації, є пам’ять про злочини сталінського режиму. Разом із кримськими татарами ми стали братами по нещастю, спільно переживши трагічні події ХХ століття в історії України. Спільне горе наших співвітчизників має ще більше консолідувати українську націю, очільники якої не мають дозволити повторенню трагедій 1921-1923, 1932-1933, 1944, 1946-1947 рр.

За інформацією Михайла Рекрутяка, студента 3-го курсу істфаку
Фото Клаудії Ферков
Медіацентр УжНУ

Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz