Важливо й цікаво:

В УжНУ відбулася зустріч із письменником Василем Ґабором

У середу, 25 травня, на філологічному факультеті Ужгородського національного університету продовжили традицію зустрічей з письменниками. Саме у середу, за словами декана філологічного факультету Галини Шумицької, приїжджали Євген Положій, Андрій Курков, Артем Чапай та Андрій Шолтес. Тепер у рамках «Книги-фесту-2016» студентам прочитав лекцію, представивши свою творчість видавничий проект «Приватна колекція», письменник, засновник і укладач цієї серії Василь Ґабор, повідомляє Медіацентр УжНУ.

Василь Ґабор, Галина Шумицька, Юрій Бідзіля

За словами завідувача кафедри журналістики Юрія Бідзілі, з ініціативи якого відбулася зустріч, гість цікавий і філологам, бо він письменник, і науковцям, бо він науковий співробітник Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника, і журналістам, бо за фахом Василь Ґабор журналіст, та й загалом усім, бо родом гість із закарпатського села Олександрівка (Шандрово).

Письменник прочитав лекцію на тему «Львів як текст: від модернізму до постмодернізму (від «Молодої Музи» до сучасних авторів)», ілюструючи свої тези книгами із серії «Приватна колекція». Студенти відділення журналістики зачитали кілька ілюстрацій модерних та постмодерних текстів, запропонованих гостем.

Із людиною, яка любить те, чим займається, студенти, викладачі та місцеві письменники поспілкувалися про творчі проекти та плани Василя Ґабора, про закарпатців, які ввійшли і які вийдуть у презентованій серії, про творчість та вподобання гостя тощо.

Ось деякі нотатки із зустрічі з Василем Ґабором:

Про модернізм і Львів. «Львів як текст» – цікаве і малодосліджене явище. У львівських кав’ярнях зароджувався модернізм – «Молода муза». Вони переломили потік рустикальної (народницької) літератури. Осмислювали львівські вулиці, її мову тощо. Центр модернізму – кав’ярня…

… в українській літературі немає чистого постмодернізму, є його елементи. Модернізм в Україні не закінчився – він триває і нині…

Про серії «Приватна колекція» та «Майстри українського перекладу».  …З 2002 року ми видаємо книги з серії «Приватна колекція» для кайфу. Вже видали близько 150. З першими виданнями була така ситуація: ніхто не купує – всі про них пишуть. Серйозна література збиткова.

… Видали ми андеґраундну прозу 70-их років. Коли письменники тікали з реальності й вигадували світи. Наприклад, Яворський писав про війни імперій. Коли тепер читаєш це, то відчуття, ніби це про події на Сході…

…Хочу подати тексти первісні, не вихолощені цензурою. Готую книгу Михайла Яцкова «Чорні крила»…

… Інколи текст перекладача може бути кращим, ніж оригінал…

…Жінки-письменниці вдячніші за чоловіків і дуже талановиті. Видається, що перспектива за жінками…

Про власну творчість. …Дуже мало пишу сам. Не пишу – і цим не переймаюся. Я зрозумів чому: так, як писав, вже не хочу писати. Новелістика – невдячна справа. Тепер пишу в стилі «дзю-хітсу» – мініатюри, об’єднані в цикли.

Іванка Когутич




Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz