Вік Коврей: для збереження мови потрібна вже не революція, а еволюція


Віктор Коврей
Віктор Коврей
8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, на філологічний факультет УжНУ завітав закарпатський поет, член управління з питань мовної політики при Мінкульті України Вік Коврей.

Гість випускник філфаку, тож під час зустрічі разом зі своїми однокурсниками, а нині заступниками декана Василем Шарканем і Олегом Хававчаком, розповів чимало спогадів зі студентських років.

Студенти-філологи УжНУ
Студенти-філологи УжНУ

Зокрема, ішлося про епатажні перформанси, покликані розворушити тогочасне літературне життя. Наприклад, катання на велосипеді в приміщенні факультету в контексті акції «Літературний голодомор», ходіння по столах під час декламування поезії, читання на кладовищі тощо.

«Нам забороняли читати те, що хотілося, у тому числі вірші з нецензурною лексикою. Тож ми з письменниками організували неформальну «Асамблею митців «Ротонда», щоб пожвавлювати літературне життя».

Також письменник розповів про організований ним фестиваль «Березневі коти», синтез-проект митців «Екле».

Олег Хававчак, Василь Шаркань
Олег Хававчак, Василь Шаркань

Другу частину заходу присвятили мовному питанню, оскільки Віктор Коврей працює в управлінні з питань мовної політики при Міністерстві культури, фахівці з якого причетні до творення закону №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Над законом працюємо виважено, консультуємося з європейськими фахівцями. Не уявляю, як це жити в країні і не знати державної мови — мови міжетнічного спілкування. Нікого не зобов’язують скрізь говорити українською. Побутової та релігійної сфер закон не стосується. Сподіваюся, що його приймуть у другому читанні», — висловив думку В.Коврей, котрий, до слова, наполовину угорець.

Віктор Коврей розповідає про свою збірку
Віктор Коврей розповідає про свою збірку

Письменник розповів, як у дитинстві їздив на Виноградівщину до бабусі, яка володіла винятково угорською, і намагався навчити місцевих дітей української.

На запитання «Що треба зробити для збереження мови?» Віктор Коврей відповів так: «Потрібно формувати свідомість, вживати комплексних заходів. Для цього потрібна вже не революція, а еволюція. А ще — деімперіалізація, деколонізація та відмова від нав’язаних стереотипів, нібито українська — сільська мова».

Поміж тим, поет декламував власні вірші, у тому числі про мову, веганство…Та зізнався, що після Майдану йому нічого сказати, написав тільки кілька творів у шухляду. Наостанок Вік Коврей декламував вірш «Політ до волі».

Ольга Брайлян
фото Віталія Завадяка
Медіацентр УжНУ

 

Попередній В Ужгороді обрали нове керівництво учнівського самоврядування
Наступний До Дня української писемності та мови філфак УжНУ писав диктант із твору Василя Вароді

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про