Важливо й цікаво:

Юристи-міжнародники УжНУ аналізували судовий процес у справі «Україна проти Російської Федерації»

Перша частина засідання круглого столу «Справа України проти Росії в Міжнародному суді ООН (06.03.2017)» відбулася у четвер, 30 березня, в стінах нашого університету. Учасниками стали студенти І–ІІІ курсів кафедри міжнародного права юридичного факультету УжНУ та представники професорсько-викладацького складу підрозділу.

Юристи-міжнародники в УжНУ

Круглий стіл відбувся в рамках науково-практичного семінару «Актуальні проблеми сучасного міжнародного права», що його організував завідувач кафедри міжнародного права, професор кафедри Георгій Динис, який, власне, й модерував цей захід. Обговорення домовилися проводити у дещо неформальній обстановці, аби зняти бар’єр викладач-студент – цього разу всі були рівноправними експертами з правом на самостійну оцінку.

Доповідачі розділилися на дві команди: одна представляла інтереси України, інша – Росії. Решта ж учасників стали незалежними експертами.

Насамперед, заслухали доповідь про Міжнародний суд ООН (у Гаазі), його структуру, строки легітимності суддів, порядок обрання членів суду тощо (суддями не можуть стати одночасно двоє представників однієї держави, є й визначена кількість делегатів від кожного континенту). Почули дещо з історії створення міжнародних судів, дізналися про компетенцію гаазького суду (розгляд справ між країнами, що порушили міжнародні договори; вирішення спорів за позовами; консультація країни-позивача та країни-відповідача).

У рамках питання «Україна проти Росії» йшлося про вимоги, які висуває Україна, та аргументи й докази нашої сторони в цій справі. Ми апелюємо до дотримання прав людини, засудження расової дискримінації (щодо кримських татар) і тероризму на території так званих ОРДЛО, намагаючись притягти Російську Федерацію до відповідальності. Студенти вважають, що невдовзі буде вжито тимчасових заходів проти Росії, а справа врешті вирішиться на користь України. Разом із тим прозвучала й думка, що через наявність у Росії статусу великої держави вирішити питання на користь України може не вдатися.

Третє й останнє розглянуте питання стосувалося позиції Росії щодо позову України. Студенти представили основні аргументи країни-відповідача: Росія вважає події 2013–2014 року громадянським переворотом, а нинішню владу нелегітимною. Наявність зброї на Донбасі пояснюють тим, що це стара зброя СРСР, яка зберігалася у шахтах, – її й використовують бойовики. Мовляв, доказів, що Росія фінансує терористів нема – є лише неконкретні свідчення. Зі слів російської сторони, Україна сама порушує міжнародні конвенції, а на Сході триває внутрішній конфлікт. Російських збройних сил, звісно ж, на Донбасі нема. А малайзійський Boeing 777 рейсу МН-17 могла підбити й українська сторона.

Росія переконує, що порушень прав кримських татар не було, а факти виселення корінного татарського населення з Криму у 1944 році не стосуються справи.

У ході засідання зацікавлені могли ставити запитання доповідачам і дискутувати. Приміром, порушили питання про можливу міру покарання та компенсації Україні.

На завершення Георгій Динис звернув увагу присутніх на недоліки й позитиви під час виступів, висловив рекомендації та побажання. Професор вважає: «Головне для студента – навчитися мислити й професійно кваліфікувати міжнародні події, процеси – у цьому й допомагають такі семінари».

Другокурсник Габріел Лізанець каже:

«Вирішив долучитися до обговорення, бо ця тема є актуальною в міжнародному праві. Готувати інформацію було нескладно, навпаки – цікаво. Почув позиції України та Росії, зміг проаналізувати їх і дати свою оцінку ситуації».

Було запропоновано провести додатковий відкритий семінар щодо міжнародних конвенцій, до яких апелює Україна.

Ксенія Шокіна
Медіацентр УжНУ




Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz