За відмову надати копію акта перевірки МДУ чиновника Державної інспекції навчальних закладів притягнули до відповідальності


Рішення суду
Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Відповідну постанову суду оприлюднило інтернет-видання “Трибуна”.

Зокрема, йдеться про порушення вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” начальником Управління контролю за діяльністю вищих навчальних закладів Державної інспекції навчальних закладів України: чиновник відмовився надати координатору громадської організації «Народна рада Мукачівщини» копію акта перевірки діяльності Мукачівського державного університету, яка проходила восени 2016 року. Чиновник порадив запитувачеві ознайомитися з копією акта, що оприлюднена на сайті МДУ, чим порушив вимоги закону: у відповідь на запит посадова особа таки мала надати копію документа.

Координатор громадської організації «Народна рада Мукачівщини» поскаржився Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини щодо зазначеного порушення.



Ось текст постанови суду, оприлюдненої в інтернет-виданні “Трибуна”:

Провадження № 3-1885/17

в справі№ 760/3087/17

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04.05.2017 року суддя Солом’янського районного суду м. Києва Захарова А.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від Представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про притягнення до адміністративної відповідальності посадову особу – начальника Управління контролю за діяльністю вищих навчальних закладів Державної інспекції навчальних закладів України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків в матеріалах справи відсутній,- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Відносно ОСОБА_1складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 212-3 КУпАП в якому зазначено, що до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернувся координатор громадської організації «Народна рада Мукачівщини» ОСОБА_2 АДРЕСА_2 зі зверненням стосовно порушення Державною інспекцією навчальних закладів України (далі – Інспекція) вимог Закону України «І Іро доступ до публічної інформації».

За результатами перевірки звернення громадської організації було встановлено наступне.

На підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації» координатор громадської організації звернувся до Інспекції із запитом від 22.11.2016 р. № 120/16. в якому просив надати копію акту перевірки діяльності Мукачівського державного університет.

Листом від 01.12.2016 р. № 03/01-25/134 за підписом начальника Управління контролю за діяльністю вищих навчальних закладів Інспекції ОСОБА_1 громадській організації було повідомлено про період проведення перевірки Мукачівського державного університету та запропоновано ознайомитись із актом вказаної перевірки на офіційному веб-сайті університету. При цьому, копії акту перевірки у відповідь на запит надано не було.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) визначні порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Так, відповідно до статті 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Із аналізу передбаченого Законом визначення публічної інформації свідчить, що до такої інформації належить не тільки інформація, яка створена самостійно суб’єктами владних повноважень, а й інша інформація, створена спільно з іншими особами. Навіть якщо інформація не була отримана чи створена в процесі виконання обов’язків суб’єкта владних повноважень але знаходиться у його володінні, така інформація також є публічною і доступ до неї регулюється положеннями Закону.

Таким чином, під публічною інформацією розуміється вся інформація, якою володіє суб’єкт владних повноважень та яка є відображеною та задокументованою будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

Так, 25.10.2016 р. підсумки роботи комісії щодо перевірки Мукачівського державною університету було оголошено ректорату Університету підписано відповідний акт перевірки додержання суб’єктами господарювання, що надають послуги у сфері вищої освіти, вимог законодавства про вищу освіту № 01-13/150-03-06/1, один з примірників якого зберігається в Державній інспекції навчальних закладів України.

Таким чином, на час надання відповіді на вказаний запит громадської організації запитувана інформація знаходилась у володінні Інспекції, що не заперечувалось.

З огляду на вказане запитувана інформація є публічною, а Інспекція – її розпорядником в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону розпорядники інформації зобов’язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

При цьому, частиною першою статті 22 Закону передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні інформації. Зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати пов’язанні з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважаться неправомірною відмовою в наданні інформації (друга частина статті 22 Закону).

Таким чином, у відповідь на запит громадської організації листом від 01.12.2016 р. № 03/01-25/134 за підписом ОСОБА_1 надана відповідь про те, що з запитуваною інформацією можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Університету, без надання запитуваної копії акту перевірки є неправомірною відмовою в наданні інформації відповідно до частини другої сваті 22 Закону.

Відтак, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з порушенням пункту 6 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме неправомірна відмова в наданні інформації.

ОСОБА_1 в судові засідання  не з’явився, хоча був сповіщений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП  орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, який складений відносно ОСОБА_1за ч.2 ст. 212-3 КУпАП, відповідь на запит від 01.12.2016 року №03/01-25/134, з якого вбачається, що відповідь на запитувану інформацію надана за підписом ОСОБА_1 та з якого вбачається, що з запитуваною інформацією координатор громадської організації «Народна рада Мукачівщини» ОСОБА_2, може ознайомитись на офіційному веб-сайті Університету, без надання запитуваної копії акту перевірки є неправомірною відмовою в наданні інформації відповідно до частини другої сваті 22 Закону.

Щодо пояснень ОСОБА_1 що містяться в матеріалах справи то суд не може прийняти їх до уваги, оскільки відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закон України «Про доступ до публічної інформації» ОСОБА_1 будучи розпорядником інформації зобов’язаний, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

А тому, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 212-3 КУпАП знайшла своє повне підтвердження згідно досліджених письмових доказів по справі.

Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

З огляду на викладене та з урахуванням того, що адміністративне правопорушення було виявлено 01.12.2016 року, а справа розглядалася судом 04.05.2017 року, тобто з моменту виявлення правопорушення пройшло більш як три місяці, а тому справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Оскільки на ОСОБА_1 не може бути накладено адміністративне стягнення відповідно до ст. 38 КУпАП на момент розгляду даного адміністративного матеріалу, то він підлягає звільненню від сплати судового збору, так як відповідно до ст. 40-1 КУпАП cудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 9,38, ч. 2 ст. 212-3, 251, 252, 283, 284, 294,п.7 ст.247 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним посадову особу – начальника Управління контролю за діяльністю вищих навчальних закладів Державної інспекції навчальних закладів України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 – у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КУпАП.

На підставі п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити, у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній "Арніка" на Воловеччині отримала новий шкільний автобус
Наступний Як закарпатські школярі стали поліціянтами (відео)