Важливо й цікаво:

Заступник директора департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА: “У нас великі проблеми з викладанням української мови”

актуально

Одна з важливих тем, про яку зараз багато пишуть ЗМІ, - прийняття нового Закону України "Про освіту". МОН заявляє про реформування освіти, Мінфін і прем'єр-міністр Гройсман - про відсутність грошей на такі реформи (див., наприклад, на "Українській правді. Життя": Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що реформа освіти обійдеться у $3 мільярди, Україна зараз не може дозволити її).

Мова освіти

Однак уже традиційно в Україні багато спекуляцій є навколо мовного питання, новий Закон “Про освіту” тут не виняток.

Міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич у коментарі тій же “Українській правді. Життя” недавно заявила:

“Зараз почали розкручувати істерію довкола мовного питання у законі “Про освіту”, який розглядатимуть у Верховній Раді 11-14 липня. Ми у цьому законі звузили використання мов”. І додала: базова мова, відповідно до закону, українська, а “мова національних меншин тільки в межах, необхідних для виконання професійних обов’язків в умовах меншин”.

Сьогодні у виданні “Вести”, яке критикують за проросійську позицію та ведення антиукраїнської пропаганди, з’явилася публікація “У детей крадут лишний год”. В Украине готовят большие сюрпризы учителям и школьникам, автори котрої “выяснили детали революции за партами”.


Читайте також: Громадськість Закарпаття звернулася до Порошенка, Гройсмана і Парубія із закликом підтримати українську мову у навчальних закладах (документ)


У публікації “Вестей” пишуть, що, відповідно до проекту Закону, викладання предметів планують вести тільки українською мовою, а за вибором учнів можуть викладати один або кілька предметів мовою ЄС або нацменшин (до цієї категорії віднесли й російську), але таких уроків може бути не більше двох на день. А в старшокласників усі предмети повинні бути тільки українською. Як зазначають у публікації, це нововведення викликає суперечки в тих областях, де живуть угорці, словаки, румуни, адже досі у них існують свої школи, де дітей навчають їх рідною мовою. Наприклад, у Закарпатті. І наводять коментар заступника директора департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Аттіли Штерра:

«Я вважаю, що це не зовсім правильний крок, тому що школи для нацменшин у нас були ще з радянських часів, і їх кількість досі практично не змінюється, адже в них є потреба. У нас великі проблеми з викладанням української мови – тільки в Закарпатті 36% учнів минулого року не змогли скласти українську [щоправда, минулого року наводилися дещо інші цифри. – Ред. “Освітнього порталу Закарпаття”] і вступити до вишів. Але проблема не тільки в угорцях, словаках чи росіянах. У тих селах, де більшість жителів із нацменшин, узагалі не використовують українську мову ні в побуті, ні у навчанні».

З огляду на контекст публікації “Вестей” така позиція чиновника ОДА видається суперечливою: з одного боку, він говорить про проблеми з викладанням української, про низький рівень знання державної мови, невикористання її в побуті й навчанні, з іншого – вважає розширення використання української мови в освіті (яке, цілком логічно, має підвищити рівень знання її) “не зовсім правильним кроком”.

Нагадаємо: нещодавно прохання Закарпатської ОДА надати інформацію про знання державної мови навіяло на угорськомовних учителів “страх та боязнь”, після чого департамент освіти і науки відкликав лист про знання української в угорськомовних школах.

Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz