Герзанич Омелян Іванович


Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Народився 1 липня 1938 р. в селі Дубриничі Перечинского району Закарпатської області. Після закінчення Дубриницької СШ в 1955 р. продовжив освіту в Хустському технічному училищі, де здобув спеціальність електромеханіка. З 1957 по 1962 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Ужгородського університету. Молодий спеціаліст О.І.Герзанич зараховується на посаду наукового співробітника лабораторії напівпровідників кафедри загальної фізики УжДУ. В 1965-1968 рр. він навчається стаціонарно в аспірантурі. 12 лютого 1969 р. захищає кандидатську дисертацію на тему:“Залежність діелектричних і оптичних властивостей сегнетоелектрика- напівпровідника SbSJ від температури та гідростатичного тиску”.

1 листопада 1968 р. О.І.Герзанич стає асистентом кафедри фізики напівпровідників УжДУ. 15 листопада 1969 р. переводиться на посаду старшого викладача, а 20 лютого 1970 р. – доцента цієї ж кафедри. Затверджений у цьому званні 28 квітня 1972 р. З 2 січня по 30 червня 1982 р. перебував у творчій відпустці для завершення докторської дисертації “Фазові діаграми, трикритичні точки і оптичні властивості сегнетоелектриків групи АVBVICVII”, яку захищає 16 жовтня 1984 р. Вчений ступінь доктора фізико-математичних наук йому присвоюється 22 березня 1985 р. 15 лютого 1985 р. Омелян Іванович обирається завідуючим кафедри оптики УжДУ. 19 вересня 1986 р. йому присвоюється вчене звання професора.

О.І.Герзанич створив оригінальну методику фундаментальних досліджень фізичних властивостей кристалів в умовах високих гідростатичних тисків. Базою їй служила аппаратура, основним елементом якої були камери високого тиску. Різна конструкція камер давала можливість здійснювати експерименти в широкому діапазоні температур та гідростатичних тисків, і, навіть, візуально спостерігати за поведінкою речовини в умовах всебічного стиснення. Таким чином можна було вивчати вплив випромінювання, електричного і магнітного полів на електрофізичні, оптичні, механічні та інші фізичні властивості кристалів при змінених постійних кристалевої гратки. Створення згаданої методики диктувалось необхідністю експериментального підтвердження ряду важливих положень теоретичної фізики, зокрема про існування трикритичних точок, точок Ліфшиця та фаз з неспівмірними надструктурами на фазових діаграмах твердих тіл. Вивчаючи вплив температури та гідростатичного тиску на діелектричні і оптичні властивості кристалів SbSJ О.І.Герзанич вперше в 1968 р. довів існування на фазовій р,Т- діаграмі цього кристала трикритичної точки. Наявність її на діаграмі стану твердого тіла передбачив Л.Д.Ландау в 1935 р. Подальші дослідження проф. Герзанича О.І. показали, що ізоморфна заміна іонів в сегнетоелектриках групи АVBVICVII аналогічна дії зовнішнього тиску і, таким чином, вперше було доведено, що критичні явища можна спостерігати при атмосферному тиску, що значно спрощує їх дослідження. Експериментальне підтвердження висновків теорії про існування трикритичних точок на фазових діаграмах твердих тіл заклало основи нового наукового напрямку в фізиці твердого тіла.

Продовжуючи пошуки в цьому напрямку проф. О.І.Герзанич разом зі своїми учнями дослідив велику групу сегнетоелектриків типу. В результаті було показано, що на фазових діаграмах цих кристалів є не тільки трикритичні , але і точки Ліфшиця та неспівмірні фази, що передбачувала теорія. Ці та інші результати лягли в основу 6 кандидатських і однієї докторської дисертації співробітників та учнів проф. Герзанича О.І.

Основні результати його наукових досліджень відбиті у двох монографіях “Сегнетоэлектрики группы АVBVICVII.” (Москва, Наука, 1982 р.) та “Влияние высоких давлений на вещество” (Київ, Наукова думка,1987 р.). Ряд результатів опубліковано в оглядових статях, зокрема в журналах “Current Topics in Materials” (Holland publishing Company. Amsterdam, H-Y, Oxford), 1982, “Ferroelectrics” (Gordon and Breach Science Publisers S.A.), 1981, 1990- 1993 та Науковий вісник УжНУ, сер фізика – 2000, 2003. Загалом його перу належить більше 200 наукових праць, які доповідались на різного ступеня наукових форумах, в роботі яких автор приймав активну участь.

Серед важливих наукових досягнень проф. Герзанича О.І. також є роботи по дослідженню оптичних властивостей та енергетичної структури напівпровідникових кристалів, плівок та стекол. На прикладі кристалів SbSJ SbSBr, BiSJ AgAsS2, Ag3AsS3 ним було доведено, що під дією високого тиску змінюється енергетична структура напівпровідника, а при певних його значеннях напівпровідник перетворюються в метал, здійснюючи таким чином електронний перехід. Крім того було встановлено , що край оптичного поглинання напівпровідникових стекол Hg-As-S, Zn-As-S, Cd-As-S, SbSBr, Ge-Sb-S-J та плівок SbSJ і Ag3AsS3 зміщується під впливом тиску в область менших енергій. При цьому визначені такі важливі параметри досліджуваних об’єктів, як константа Грюнайзена, деформаційні потенціали, коефіцієнти стисливості, баричні та температурні коефіцієнти зміни ширини забороненої зони та ін.

Практичне значення наукових досліджень проф.Герзанича О.І. та його учнів знайшло відображення в ряді авторських свідоцтв на винаходи. Серед них є такі: датчики гідростатичного тиску, піроприймачі, пристрої для визначення швидкості зміни тиску, фотоприймачі, експрес-спосіб дослідження краю оптичного поглинання та константи Кюрі-Вейсса в сегнетоактивних напівпровідникових кристалах, інтерференційний спосіб вимірювання стисливості твердих тіл та ін.

Крім наукової проф.Герзанич О.І. веде активну викладацьку роботу. Він розробив ряд спецкурсів, які читає студентам фізичного факультету. Його перу належить ціла низка методичних розробок, як для теоретичної підготовки студентів, так і практичних занять. Під його керівництвом розроблені програми спецкурсів та лабораторних занять з нової спеціалізації “Оптоелектроніка”, яка є поряд з існуючими на кафедрі спеціалізаціями “Оптика і спектроскопія” та “Астрофізика”.Десятки студентів науковими роботами яких він керував, успішно захистили дипломні роботи і стали висококваліфікованими спеціалістами-фізиками. Проф.Герзанич О.І. є членом редколегії наукових журналів “Український журнал фізичної оптики” та “Науковий вісник УжНУ (сер.фізика)”. Він також являється науковим керівником аспірантів та держбюджетних тем.

Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Ганич Михайло Михайлович
Наступний Голомб Лідія Григорівна