Історія профтехосвіти Закарпаття


історія профтехосвіти в Закарпатті

Виникнення і перший період становлення та розвитку системи професійно-технічної освіти в краї відноситься до кінця ХІХ — початку XX століття, коли Закарпаття перебувало у складі Австро-Угорської імперії.

У 80-90-х рр. XIX століття створюються перші спеціальні ремісничі державні школи в містах Севлюші (Виноградові), Хусті, Мукачеві, господарські та торгові школи в Ужгороді, у селах Чорнотисові Виноградівського та Білках Іршавського районів.

Новий період у розвитку професійно-технічної освіти краю починається із включенням Закарпаття у 1919 році до складу Чехословаччини. На Закарпатті не тільки була збережена, але й значно розширена мережа навчальних закладів системи професійно-технічної освіти.

Перша школа для учнів-ремісників на Закарпатті у цей період була відкрита в 1920 році в Ужгороді. Це була Державна фахова деревообробна школа. Услід були побудовані шкільні корпуси в містах Виноградові та Ужгороді. Зокрема новозбудовані приміщення для Ужгородської державної фахової деревообробної школи були урочисто відкриті в лютому 1932 року. На початку 30-х років зведено типову ремісничу школу в Мукачеві, в середині 30-ху Берегові, в другій половинів Хусті.

Станом на 1936 рік на Підкарпатській Русі нараховувалося 25 професійно-технічних шкіл.

У період окупації Закарпаття фашистською Угорщиною (1939-1944) розвиток професійно-технічної освіти в краї був призупинений, хоча окремі ремісничі школи продовжували в повному обсязі функціонувати і в цей період.

Після возз’єднання з Радянською Україною (1945-1990 роки) на Закарпатті розпочалася робота зі створення нової системи професійно-технічної освіти. Зрозуміло, що моделлю цієї системи стала радянська система трудових резервів. Першими професійними училищами, відкритими у післявоєнні роки, були:

  • ремісниче училище №6 в Ужгороді (1945 р.),
  • школа механізації сільського господарства в с. Вилок на Виноградівщині та
  • ремісниче училище в Сваляві (1947р.).

До училищ, відкритих у перші післявоєнні роки, також належать:

  • Ужгородське ПТУ №6 (1945 р.),
  • Свалявське ПТУ №9 (1947 р.),
  • Берегівське ПТУ №11 (1948 р.),
  • Хустське технічне училище №4 (1954 р.),
  • Мукачівське ПТУ №31 (1954 р.),
  • Мукачівське ПТУ №7 (1955р.).

Найпоширенішими професіями в той час були: столяри, столяри-червонодеревники, теслярі, муляри, штукатури, маляри, слюсарі-ремонтники, швачки, закрійники одягу, механізатори сільського господарства.

Згодом почалося реформування системи профтехосвіти на Закарпатті. Першими були реформовані

  • Ужгородське художньо-ремісниче училище №3 — в ПТУ №13 та
  • Мукачівське училище механізації сільського господарства — в сільське професійно-технічне училище №1.

Реорганізація училищ трудових резервів у профтехучилища супроводжувалася різким збільшенням (у 1,5-2 рази) контингенту учнів, що часто не було підкріплено відповідним розширенням навчальних площ та їх технічним оснащенням.

Також були відкриті:

  • Іршавське (в селищі Білки) сільське професійно-технічне училище (СПТУ) №11 (1963 р.),
  • Великоберезнянське СПТУ №13 (1966 р.),
  • Ужгородське технічне училище №11 (1966 р.),
  • Хустське міське ПТУ №10 (1966 р.),
  • Міжгірське міське ПТУ №12 (1966 р.),
  • Мукачівське міське ПТУ № 8 (1966 р.).

Упродовж 70-80-х років були відкриті:

  • Перечинське ПТУ №13 (1970 р.),
  • Тячівське ПТУ №14 (1972 р.),
  • Мукачівське ПТУ №15 (1976 р.),
  • Ужгородське ПТУ №16 (1977 р.),
  • Воловецьке ПТУ №17 (1979 р.),
  • Ужгородське ПТУ №19 (1984 р.),
  • Мукачівське ВПУ №3 (1986 р.),
  • Ужгородське ПТУ №2 (1987 р.),
  • Виноградівське ВПУ №34 (1989 р.).

Отже, професійно-технічні навчальні заклади з’явилися в кожному районному центрі (крім Рахова), а в містах обласного підпорядкування Ужгороді, Мукачеві та Хусті діяли від двох до шести профтехучилищ.

На початку 90-х років професійно-технічна освіта області опинилася в скрутному становищі. До загальних складнощів перехідного періоду, пов’язаних із розпадом єдиного народногосподарського комплексу колишнього Союзу та реформуванням форм власності на засоби виробництва, додалися ще й труднощі організаційного характеру, пов’язані із реформуванням системи професійно-технічної освіти, розпочатим в 1988 році.

У результаті проведених заходів перепрофілювання найбільш радикальні зміни торкнулися п’яти професійно-технічних навчальних закладів:

ПТУ №1 м. Ужгорода було об’єднано з ПТУ №6 на правах філії, а згодом перейшло в приміщення ПТУ №6 і повністю злилося з ним. Ужгородське ПТУ №2 ліквідоване, оскільки будівельні організації міста майже повністю припинили свою виробничу діяльність і перестали замовляти підготовку кваліфікованих робітників будівельних спеціальностей.

У 1996 році Мукачівське професійно-технічне училище № 3 та Виноградівське ПТУ № 34 за ініціативою їх керівників та педагогічних колективів були реорганізовані у вищі професійні училища – відповідно Мукачівське ВПУ № 3 та Виноградівське ВПУ № 34.

ПТУ №16 м. Ужгорода ліквідоване в 1997 році у зв’язку з обмеженим попитом на випускників цього училища. Навчально-матеріальна база ліквідованого ПТУ №16 передана на баланс Ужгородського ПТУ №6.

ПТУ №17 смт Воловець, яке готувало кваліфікованих робітників для радіотехнічної промисловості, у зв’язку із втратою замовника у 1997 році реорганізовано у філію Міжгірського ПТУ №12, яка готує столярів, швачок та робітників з ремонту та обслуговування електроустаткування.

ПТУ №18 м. Берегова, яке готувало кравців та закрійників чоловічого та жіночого верхнього одягу, ліквідовано з переведенням контингенту учнів та інженерно-педагогічного персоналу на навчально-матеріальну базу ПТУ №11.

Професійно-технічне училище № 32 селища Білки Іршавського району в 1998 році реорганізовано у філію Виноградівського вищого професійного училища № 34 із збереженням попереднього сільськогосподарського профілю. Однак реорганізація виявилась недостатньо обґрунтованою, тому на пропозицію обласного управління освіти і науки наказом МОН №252 від 13 липня 1999 року філії у с. Білки повернуто попередній статус професійно-технічного училища. 1 вересня 1999 року Білківське ПТУ № 32 відновило свою роботу як самостійний навчальний заклад.

На кінець 1999 року в Закарпатській області функціонувало 17 ПТУ та 2 ВПУ проти 26, які були створені до 1988 року. Загальний контингент усіх профтехучилищ області на кінець 1999-2000 навчального року налічував близько 10800 учнів проти 15970 в 1988 році. Середня наповнюваність профтехучилища — 563 учні. Навчання велося з 35 робітничих професій.

Аналізуючи вищенаведені цифри, можна побачити, якими були втрати системи професійно-технічної освіти області в процесі реформування системи ПТО. Починаючи з 1996 року розпочалося ліцензування навчальних закладів на право підготовки кваліфікованих робітників за окремими професіями. До початку 2000-2001 навчального року ліцензування проведено в усіх навчальних закладах і ліцензований обсяг відповідає державному замовленню на підготовку кваліфікованих робітників.

З 1 січня 2000 року за наказом Міністерства освіти і науки України для покращення діяльності ПТНЗ області створено Закарпатський обласний навчально-методичний центр професійно-технічної освіти, на який для експерименту покладено організацію в роботі з організаційно-методичного забезпечення та реалізації, державної та регіональної політики в галузі професійно-технічної освіти, у тому числі:

  • здійснення контролю за додержанням на території області вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти;
  • забезпечення професійно-технічних навчальних закладів програмно-методичною документацією, навчальною та методичною літературою, навчально-наочними посібниками;
  • забезпечення збереження, подальший розвиток мережі та навчально-матеріальної бази професійно-технічних навчальних закладів.

Сьогодні навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Закарпатській області є зв’язною ланкою між управлінням освіти і науки облдержадміністрації, інститутом інноваційних технологій та змісту освіти, закладами професійно-технічної освіти області. Підвищення якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників є одним з найактуальніших напрямків творчих пошуків, що значною мірою сприяє формуванню в учнів базових навичок та вмінь (компетенцій), таких як здатність адаптуватися, спілкуватися, критично мислити, поповнювати знання, оволодівати новими технологіями і комунікаціями, тобто добувати інформацію і перетворювати її на знання, а знання у здібності.

Пріоритетними напрямками діяльності професійно-технічної освіти області сьогодні є оптимізація мережі навчальних закладів, раціональне використання держмайна, удосконалення структури й обсягів підготовки робітничих кадрів відповідно до запитів особистості та потреб ринку праці, технічне переоснащення професійно-технічних навчальних закладів. З цією метою проведено низку змін у структурі професійно-технічних закладів області.

Одним з напрямків розвитку системи ПТО була спроба створити навчальний заклад, який базувався б на наскрізних навчальних планах і програмах з підготовки кваліфікованих робітників. Так, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 18.10.2007 року та з метою координації діяльності навчальних закладів, ефективного використання матеріально-технічної бази, кадрового потенціалу, розробки науково-методичного забезпечення навчального процесу Ужгородський професійний ліцей сфери послуг реорганізований у відокремлений структурний підрозділ Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету.

У зв’язку з реорганізацією, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 04.06.2009 р. №481, з 01.07.2009 року ліквідовано Мукачівський професійний будівельний ліцей і професійно-технічне училище № 7 м. Мукачева. На їх базі створено державний навчальний заклад Мукачівський професійний ліцей. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.06.2009 р. №485 ліквідовано Воловецький професійний ліцей шляхом злиття Воловецького професійного ліцею та Свалявського професійного будівельного ліцею.

Розвиток професійно-технічної освіти України зумовив істотні зміни у структурі закладів освіти і, як наслідок, призвів до створення закладів нового типу, які сміливо відходять від стереотипів у підготовці фахівців, впроваджують педагогічні новації, на практиці реалізують інноваційні освітні ідеї. Згідно з наказами Міністерства освіти і науки України №977 15.07.2013 року та №978 15.07.2013 “Про деякі питання діяльності державних професійно-технічних навчальних закладів м. Ужгород та м. Мукачево” припинено діяльність шляхом реорганізації (приєднання) Ужгородський професійний ліцей до Ужгородського професійного машинобудівного ліцею та Мукачівського професійного ліцею сфери послуг до Державного навчального закладу “Мукачівський професійний ліцей”. Також змінено тип на Державний навчальний заклад “Ужгородський центр професійно-технічної освіти” та Державний навчальний заклад “Мукачівський центр професійно-технічної освіти”.

Тепер у навчальних закладах Закарпатської області здійснюється підготовка з 76 робітничих професій.

Підготовку кваліфікованих робітничих кадрів здійснюють 16 державних професійно-технічних навчальних закладів (9 професійних ліцеїв, 3 вищі професійні училища, 1 професійно-технічне училище, 1 структурний підрозділ вищого навчального закладу, 2 центри професійно-технічної освіти).

Крім державних професійно-технічних навчальних закладів, професійну освіту в Закарпатській області надають також 9 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, 1 учбово-курсовий комбінат, 10 навчальних закладів Товариства сприяння обороні України, 1 автошкола Закарпатської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, 2 відомчих навчальних заклади, 5 приватних навчальних закладів та 1 навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації. Вони мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, пов’язаної з наданням професійної освіти.

За матеріалами
Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти
в Закарпатській області

Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній В Ужгороді має з'явитися "hub school"
Наступний У шкільних обласних олімпіадах візьмуть участь майже 2 тисячі закарпатських учнів