Науковці пояснили, як м’яка їжа змінила наше мовлення


Їсти тверду, жорстку їжу починали рано, тому це і мало такий яскравий вплив на формування прикусу.
Їсти тверду, жорстку їжу починали рано, тому це і мало такий яскравий вплив на формування прикусу.
Рейтинг публікації:
Голосів: 0

Губно-зубні приголосні, а саме звуки “в” і “ф”, з`явилися у мовленні задяки зміні раціону наших пращурів. Зокрема  завдяки кашам та молочним продуктам. 

Таку теорію розвивав американський лінгвіст Чарльз Гокетт ще у 1985 році.

Він припустив, що майже повна відсутність звуків, схожих на “в” та “ф” в мовах, якими говорили мисливці-збирачі, частково пов’язана з їхнім раціоном.

Гокетт стверджував, що пережовування переважно твердої їжі стирало зуби та поступово викликало збільшення нижньої щелепи і псувало прикус, майже вирівнюючи верхні зуби навпроти нижніх.

Теорію науковця спочатку спростували, але тепер у вчених є докази, що вона правдива.

Перевіряти ідею Гоккета взялася міжнародна група дослідників, пише The Guardain.

У своїй спільній науковій роботі “Звукові системи людини формуються постнеолітичними змінами у формі прикуса” вони пояснили, чому згадка про літеру та звук “ф” в англійській мові з’явилася лише близько XVI століття.

Комп’ютерні моделі показали, що за умов нормального людського прикусу для формування губно-зубних приголосних треба на 29% менше енергії, аніж за умови нетипового положення зубів та щелепи.

Коли науковці почали досліджувати звуки “в” і “ф” у мовах світу, вони з’ясували, що губно-зубні приголосні могли швидко поширюватися у мовленні з моменту зародження сільського господарства.

Ми з’ясували, що губно-зубні приголосні не могли з’явитися набагато раніше, аніж 4 тисячі років тому. А це справді нещодавно з погляду анатомії сучасної людини“, каже Даміан Блазі, член дослідної групи з Цюрихського університету.

Блазі вважає, що їхнє дослідження здатне допомогти переосмислити фактори, які впливають на розвиток мови. Він зауважив, мови розглядають як гуманітарну науку, натомість, схоже, її розвиток слід розглядати і в контексті біології, повідомила Українська правда.Життя.

Відзначимо, що й для української мови, і, зокрема, для закарпатського діалекту звук [ф] є порівняно новим: майже всі слова, у яких є цей звук, – запозичені. Отже, дослідження стосується і наших із вами предків 🙂

Прокоментувати!

avatar
  Subscribe  
Повідомляти про
Попередній Як ужгородські юні театрали вшановували Шевченка (фото)
Наступний Деталі візиту дружини Порошенка до мукачівської школи (відео)