Не інспектор, не оцінювач, не роздавач порад, не критикан – друг, до якого можна звернутися за порадою, якщо відчуваєш в цьому потребу. Саме такою бачать роль ментора, чи то наставника, європейські тренерки, що мають значний досвід роботи у програмах з упровадження багатомовної освіти.
Своїми ідеями вони радо ділилися з представниками українського освітнього менеджменту під час триденного навчального тренінгу «Наставництво у програмах з багатомовної освіти», що відбувався в Одесі з 27 до 29 березня. Від Закарпаття у ньому взяли участь деканеса філологічного факультету УжНУ Галина Шумицька та завідувачка кабінету координаційно-методичної діяльності ЗІППО Олена Ціник.
Робота провадилася під керівництвом експерта офісу Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Андрія Гончака, а також МОН України, яке представляла Світлана Харченко – головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України.
Обговорення пропонованих ідей на часі, адже 13 березня Кабмін схвалив проект закону «Про повну загальну середню освіту» – черга за Верховною Радою. Тож якщо нововведення успішно стартують, то на вчителів і учнів, батьків і освітніх управлінців чекають нові механізми їх реалізації, з-поміж яких і менторство: молодий педагог, який щойно розпочав роботу в школі, зможе розраховувати там на підтримку педагога з більшим досвідом, який отримуватиме 20% доплати до заробітної плати, адже має бути зацікавлений у розвитку молодого педагога. Гадаю, що й у системі вищої освіти це не менш актуально, бо ж за кафедру часто-густо стають учорашні студенти, які не мають жодного чи то професійного, чи то педагогічного досвіду, а старші й досвідчені колеги не завжди мають мотивацію та інтерес допомагати їм. І ось тоді ситуація стає проблемою: недосвідчений викладач готує недосвідченого студента, який іде в школу й готує недосвідченого учня, а той знову приходить у виш, викладач якого нарікає на щоразу нижчі його знання – і так по колу…
Тож досвідчені європейські тренерки Світлана Бєлова з Естонії та Марина Гурбо з Бельгії ділилися своїм досвідом з освітянами чотирьох областей – Одеської, Запорізької, Чернівецької та Закарпатської, навчальні заклади яких беруть участь в експерименті «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті».
Наставництво – менторство – консультування – коучинг – професійна супервізія: завдяки низці цікавих інтерактивних вправ Світлана Бєлова розповідала про систему професійного консультування у програмі мовного занурення в Естонії, наскрізно проводячи думку про те, що кожен САМ ВІДПОВІДАЄ ЗА СВОЇ ПОТРЕБИ. А ще – що кожна висловлена думка є правильною, а метою будь-якого обговорення є почути аргументи іншого, а не обов’язково прийти до спільної думки. Діалог підтримує професійний саморозвиток учителя, поліпшує вміння аналізувати свою діяльність, підвищує готовність вирішувати свої проблеми, орієнтуватися у багатоваріантності можливих ситуацій, управляти ними, сприяє збереженню психічної рівноваги й запобігає професійному вигоранню педагога.
Марина Гурбо наполягала на суттєвій різниці між ментором і тим, хто проводить моніторинг. Процес в одного й іншого практично однаковий, але цілі й фокуси різні. Так, ментор аналізує дані разом з педагогом, рекомендує, допомагає, радить, консультує. Той, хто провадить моніторинг, є безпристрасним спостерігачем, констатує факти без оцінок, збирає дані, перевіряючи їх як мінімум із трьох різних ракурсів, джерел тощо.
– На власному досвіді довелося відчути, що ці відомості мають реальну новизну тільки тоді, коли намагаєшся пропустити їх крізь свій досвід, не вмикаючи оцінку. І це те, чого всім разом треба вчитися. Бо у житті, й особливо у професійній діяльності, часто даємо поради щодо того, чого не маємо у власному досвіді, а виходить, що воно просто не працює. Це не плюс і не мінус – це просто так є, – підсумовує результати участі в заході Галина Шумицька.
Медіацентр УжНУ –
за інформацією учасниці тренінгу Галини Шумицької
