Народився в 1934 р. в м. Ужгороді у родині службовців. В 1951 р. закінчив з відзнакою середню школу №1 м. Ужгорода, а протягом 1951-1957 рр. вчився на медичному факультеті Ужгородського університету, внаслідок чого одержав кваліфікацію лікаря-лікувальника. Розпочав Е.П.Шимко практичну діяльність у 1957 р. в кількох лікувальних закладах Закарпаття – спочатку дільничним терапевтом та ординатором Берегівської районної лікарні, а потім – головним лікарем Вузівської туберкульозної лікарні, сільським дільничним фтизіатром Нижньо-Ворітської лікарні Волівецького району. З 1960 по 1962 рр. пройшов по конкурсу підготовку в клінічній ординатурі при Львівському науково-дослідному інституті туберкульозу за спеціальністю “легеневий туберкульоз”. З 1962 р. наказом МОЗ України спрямований на роботу завідуючим організаційно-методичним кабінетом Закарпатського обласного протитуберкульозного диспансеру.
У процесі діяльності Е.П.Шимко проявив інтерес до наукової роботи. Будучи добре обізнаним з епідеміологією туберкульозу в районах області, звернув увагу на роль нерозповсюджених, малих форм легеневого специфічного процесу в формуванні фтизи. Одночасно завершує з 1963 по 1967 рр. заочну аспірантуру при Львівському НДІ туберкульозу (директор доц. Чемерис Г. І., науковий керівник проф. Бронштейн Д. Л.) з захистом кандидатської дисертації на тему: “Вогнищевий туберкульоз легень та його динаміка у дорослих (по матеріалам протитуберкульозних закладів Закарпаття)”. З 1969 р. Е.П.Шимко запрошено на роботу в Ужгородський державний університет, де він працював спочатку асистентом кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з курсом туберкульозу, з 1980 по 1992 рр. – доцентом курсу туберкульозу, а з 1993 р. завідувачем курсу фтизіатрії при кафедрі факультетської терапії.
Результатом багаторічних досліджень та спостережень за ураженням туберкульозом серед заробітчан, як спеціальної медико-соціальної групи ризику висвітлено Е.П.Шимко в його докторській дисертації “Туберкульоз серед населення, що виїжджає на сезонні роботи”, яку захистив у 1992 р. Про вагомий вклад Е.П.Шимко в розвиток фтизіатричної науки та удосконалення педагогічного процесу свідчать понад 400 наукових публікацій, 12 навчально – методичних рекомендацій з питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації від туберкульозу.
В теперішній час під керівництвом Е.П.Шимко захищено 3 кандидатські дисертації, Е. П. Шимко виконує обов’язки члена видавничої ради УжНУ від факультету післядипломної освіти. Користується повагою серед колег та студентів. Керує науковим товариством лікарів-фтизіатрів Закарпаття протягом 15 років, приймає участь в роботі комісії по централізованому спостереженню за діагностикою та лікуванням хворих на вперше виявлений туберкульоз. За самовіддану багаторічну діяльність Е.П.Шимка нагороджено медалями “Переможець змагання” та “Ветеран праці”.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
