Будь-якій справі в житті ми даємо старт з перших кроків, перших спроб – обережних чи більш сміливих. А у творчих починаннях жаданої упевненості нам додає правильний вибір орієнтирів, усвідомлення власних уподобань і нахилів та прагнення їх реалізувати. Врешті, як цього вимагає відома біблейська притча, талант у жодному разі не може бути заритий. А реалізація свого таланту – це є прямий шлях до успіху і визнання, котрі складають базову потребу кожної людини.
Не хотілося б про фах історика сухо вести мову лише у профорієнтаційному плані. Це одне з найромантичніших професійних і творчих покликань, котре вимагає одночасно і різнобічної ерудиції, і глибокої кваліфікації, і терпіння та настійливості. Плюс знання мов, складних знакових систем, досконале володіння дослідницькими технологіями. Адже ж таємниці минулого не одразу розкривають нам свої приховані сенси. Вони або ледь помітні за серпанком історичного часу, або ж взагалі знаходяться під товщею ґрунту і їх ще треба викопати у буквальному розумінні з-під землі, якщо вести мову про археологічні артефакти.
Якщо вчений-природничник може поставити експеримент, то історик позбавлений таких можливостей. Блискучі осяяння і геніальні відкриття «на кінчику пера» у вивченні минувшини – явища вкрай рідкісні. Для історика потребується усидливість при здійсненні бібліографічного та архівного пошуку, уважність та спостережливість під час польових досліджень, вміння групувати та узагальнювати факти, робити висновки. І, нарешті, не менше значення відіграє талант і манера репрезентації результатів власних пошуків та дослідництва, котрі переслідують мету реконструкції явищ і подій минулого, форматування образів його сприйняття.
Нещодавня традиційна щорічна студентська наукова конференція, котра проводилася в рамках заходів університетського Тижня науки, показала і результати дослідництва спудеїв за поточний навчальний рік, і якість знань та вмінь, і тренд їхніх наукових зацікавлень. Звісно, що за кожним молодим дослідником-початківцем стоїть досвідчений науковий керівник, котрий допоможе, підкаже і спрямує. Але врешті-решт студент самостійно працює, творить і представляє перед критичною увагою аудиторії підсумковий тематичний реферат.
Доповідачі були згруповані у трьох тематичних секціях:
- історії стародавнього світу і середніх віків (кер. доц. Оксана Кичак);
- нової і новітньої історії та історіографії (кер. ст. викл. Сергій Ганус);
- історії України (кер. доц. Неля Світлик).
Учасники завчасно готувалися до цього дійства, котре сприймалося одночасно і як свято, і як сходинка власного фахового зростання.
Отже – по порядку. У секції історії стародавнього світу і середніх віків були представлені практично всі тематичні зрізи, котрі складають предмет наукових зацікавлень відповідної кафедри. Це й історія повсякденності у середньовіччя – доповідь студ. ІV к. Таісії Грицько «Свята і видовища в середньовічному місті» (наук. кер. доц. Надія Керецман); сходознавча тема «Вплив арабського завоювання на культуру Аравії» студ. ІІІ к. Дарини Мороз (наук. кер. доц. Яна Товтин); історико-психологічний портрет римського імператора Нерона студ. ІV к. Гуті Консуело (наук. кер. доц. Ярослав Алешкевич). Перше місце за результатами рейтингового голосування посіла першокурсниця Галина Гичка з доповіддю, присвяченою одній із найзагадковіших в історії давнини жінок – матері Олександра Македонського Олімпіаді Епірській (наук. кер. доц. Ігор Ліхтей). Галина володіє тільки їй властивою артистичною манерою емоційного і контентно насиченого виступу. Друге місце посіла студ. ІV к. Ірина Товт, котра репрезентувала історіографічні оцінки діяльності дуже відомої і страхітливої постаті – волоського господаря Влада ІІІ Цепеша (Дракули) (наук. кер. доц. Надія Керецман). Третє місце здобула студ. ІІ к. Христина Пічуєва з темою «Старожитності Черняхівської культури» (наук. кер. доц. Ігор Прохненко).
Не менш насиченими були студії і в секції нової і новітньої історії та історіографії. Великий інтерес викликали доповіді першокурсниці Олени Пастернак, котра висвітлила вузлові питання національного культуротворення Норвегії на зламі ХІХ – ХХ століть та причини його запізнілого початку (наук. кер. ст. викл. Сергій Ганус); студ. ІV к. Олександра Свереняка з темою «Роль роду Токуґава у становленні третього сьогунату в Японії» (наук. кер. ст. викл. Юрій Ісак). Одноголосно переможцями були визнані дві студентки ІІІ курсу – Еріка Ковач з нетривіальною доповіддю «Куба до і після Фіделя Кастро» (наук. кер. ст. викл. Олег Сліпецький) та Наталії Середяк, котра представила особливості процесів європейської інтеграції протягом 2002-2017 рр. (наук. кер. ст. викл. Юрій Ісак). Еріка Ковач, котра, до речі, у конференційний день святкувала свій день народження, переконливо довела, що за часів диктатури Ф. Батисти країна мала перспективу модернізації, котра була втрачена опісля встановлення авторитарного комуністичного режиму Ф. Кастро.
Друге місце посіла вельми активна в науковому житті факультету студентка ІІ к. Марія Кромпотич з темою «Зовнішня політика Республіки Кореї від Другої світової війни до 1991 р.» (наук. кер. ст. викл. Юрій Ісак).
Своєю специфікою відзначалися студії в секції історії України. Кафедра готує також зі спеціалізації «Американістика». Тому спрямованість виступів включала і проблеми вітчизняної історії, і американістичну та етнологічну тематику. Серйозні наукові реферати студентів відбили попередню наполегливу і сумлінну дослідницьку роботу студ. ІІ к. Володимира Філея з темою «Реконструкція в США 1865–1877 рр.» (наук. кер. асист. Юрій Славік); студ. ІІ к. Іванни Данко з рефератом «Українсько-канадське культурно-гуманітарне співробітництво в 1991–2016 р.» (наук. кер. доц. Іванна Скиба); представниці студентського активу студ. ІІ к. Ангеліни Дебель, котра презентувала життєпис села Синевир Міжгірського району в історичному часі (наук. кер. доц. Оксана Ферков). Вельми актуальним виглядав виступ студ. ІІІ к. Інги Чорнобровенко «Депортація кримсько-татарського народу 1944 р. – прояв злочинної сутності національної політики сталінізму» (наук. кер. доц. Наталя Радченко). До участі був залучений і ст. ІІІ к. заочної форми навчання Руслан Павлов. Доповідаючи на тему «Участь підрозділів Збройних сил України в миротворчих операціях на Балканах від 1991 р. донині» (наук. кер. проф. Роман Офіцинський) і будучи учасником миротворчої операції ООН в Ліберії, а також учасником АТО, доповідач уміло окреслив завдання щодо запозичення досвіду, котрий українському війську потрібен у сучасних умовах.
Після підрахунку бюлетенів було визначено переможців – трійцю найкращих молодих дослідників. Це Петро Шек – студент ІІ курсу, котрий виступив з доповіддю «Леонід Позен – скульптор-реаліст українського походження» (наук. кер. доц. Тетяна Росул). Молодий історик навів доречні паралелі між творчістю героя своєї студії та сучасною міні-скульптурою Ужгорода і був відзначений спеціальною грошовою премією. Друге місце здобув студент І курсу Дмитро Магаляс, котрий англійською мовою виголосив доповідь «Італо-американська мафія в Нью-Йорку першої половини ХХ ст.». (наук. кер. проф. Лариса Капітан). Шквалом емоцій та бурхливим обговоренням супроводжувалась доповідь володарки третьої позиції рейтингу – студентки ІІ курсу Галини Рейтій на тему «Відьма як напівдемонологічний персонаж у віруваннях населення українських Карпат» (наук. кер. доц. Оксана Ферков). Переможці та учасники секційної студії були відзначені цінними підбірками художньої та наукової літератури, мистецькими альбомами і популярними серед читачів краєзнавчими виданнями.
Важко було обирати переможців, бо кожна з доповідей була відзначена оригінальністю і творчим підходом. Тому обирали найкращих із числа кращих. Важливим уважаємо не тільки досягнення й здобутки студентського дослідництва, а й ту святкову незабутню атмосферу, у котрій пройшло свято, що, безсумнівно, залишить слід у пам’яті і з часом нагадуватиме, з чого все починалось.
Сергій Ганус
старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії УжНУ
