Уже кілька місяців на просторах YouTube активно наповнюється контентом канал викладача Українсько-угорського науково-навчального інституту УжНУ Василя Беликанича. Тут можна дізнатися про новинки нон-фікшн літератури (чи то документалістики), лайфхаки для читання, переглянути окремі добірки книг. Про задум створення буктюб-каналу, знімання роликів і «mustread» кожного студента Василь Васильович розповів в інтерв’ю для Медіацентру УжНУ.
- Як виникла ідея створити цей канал?
– Я багато читаю і часто купую книги – останнім часом видавнича справа в Україні активізувалася. Спершу не ставив перед собою жодних цілей, але вже давно придивлявся до книжкових ютуб-блогів. Майже нічого нового не придумував – використав наявний досвід і адаптував його під український ринок. Здебільшого читаю наукову літературу. Зізнаюся, що художню не дуже полюбляю, тому на моєму каналі її майже не знайдете. Зупинився на Маркесових «Ста роках самотності» й «Світилах» Елеанор Каттон і перейшов на нон-фікшн. Разом із тим помітив, що в нас майже нема ютуб-каналів, де йдеться саме про такі книги. Довго не наважувався, але врешті записав перше відео. Готувався до запуску блогу півроку. Скоро каналу буде три місяці й на ньому вже близько 40 роликів.
- «Анатомія книги». Чому саме така назва?
- Хто допомагає знімати відео?
– Інколи друзі, інколи сам – ставлю на штатив планшет. Він у мене розумний, може якісно записати звук і зображення. Здебільшого (майже 80%) все так і відбувається. Підготовка відео забирає найбільше часу – до півдня. Але щотижня вдається опублікувати 2–3 відео. Вже маю кілька запланованих роликів і таких, що чекають публікації.
- На вашому каналі є чотири розділи: BOOKогляд, BOOKоголізм, BOOKтоп та BOOKпідбірка. У чому їхні відмінності та чи плануєте додавати нові рубрики?
– Ці розділи дозволяють зрозуміти, куди глядач частіше заходить і що саме хоче побачити. До прикладу, в рубриці BOOKоголізм ідеться про книжкові покупки. BOOKогляд містить рецензії на конкретні книги. Тут, між іншим, менше переглядів на противагу першій рубриці. BOOKтоп – найновіший розділ, де здебільшого розміщую поради й лайфхаки для читачів. У роликах рубрики «BOOKпідбірки» розповідаю про книги конкретних видавництв. Але головна умова – аби видання стосувалися нон-фікшну. Це може бути бізнес, психологія, саморозвиток, мотивація, навіть історія та економіка. Нині вже маю відео, котре не можу розмістити в жоден розділ, тому створюватиму новий.
- Чи контактуєте з іншими книжковими блогерами?
- Ваш канал має комерційну мету?
– Після першого місяця я зрозумів, що ніякої матеріальної вигоди з цього не зможу отримати. Якщо на початку десь така мотивація й була, то тепер її позбувся. У мене небагато переглядів, але вважаю, що у своїй категорії й за тематикою мій канал на хорошому рівні.
- Якими мовами володієте і читаєте?
– Я вільно розмовляю угорською, читаю нею те, що стосується роботи. Але на своєму каналі про такі книги не розповідаю. Російською читаю ту літературу, якої нема в українському перекладі. Це, до прикладу, Генрі Кісінджер, Френсіс Фукуяма, Мішель Пастуро. Володію англійською, але нею майже не читаю, адже тепер багато книг є в доступному перекладі.
- А як часто зараз читаєте?
– За час ведення каналу прочитав 19 книг, тобто 6 щомісяця. Звичайно, все залежить від багатьох факторів. Чимало часу займає зйомка відео. А ще є такий чинник, як «затягування» соцмережами, коли ми перестаємо бути читачами й перетворюємося на спостерігачів. До прикладу, я маю свій книжковий інстаграм-акаунт; якщо довго в ньому «зависати», то менше часу залишається на читання. Намагаюся дотримуватися регулярності – мінімум одна книга на тиждень.
- Не планували організувати офлайн-заходи, пов’язані з книжковою тематикою?
– Поки що не вважаю себе настільки зрілим і готовим до цього, радше спостерігаю за іншими. Одна з найвідоміших блогерок планує створити трансляцію зі своїми підписниками, але вона на високому рівні. Можливо, ближче до «Книжкового Арсеналу» або «Форуму видавців» наберуся стільки сміливості для цього, братиму участь у медіазаходах.
- Які книги ви б порадили прочитати кожному студенту?
– Основоположний твір – «Велика шахівниця» Збігнєва Бжезінського. Тепер читаю «Оригінали» Адама Гранта – про нестандартне мислення і новизну. Ще б рекомендував перечитувати Кафку – в його творах ідеться про суспільні процеси, які рідко показують в інших творах. З останніх прочитаних мною книг раджу придивлятися до виданих «Нашим форматом». До слова, цього року вони перекладатимуть Ейнштейна. Сам чекаю на книгу «Зброя, мікроби і сталь» Джареда Даймонда і «Егоїстичний ген» Річарда Докінза.
- Якою бачите мету своєї ініціативи?
– Насамперед це моє хобі. Я не спортсмен, котрий ставить перед собою мету й щосили намагається її досягти. Можу припинити навіть завтра. Але оскільки роблю це для задоволення, поки що мені все подобається. Спершу мотивацією було заповнити прогалини українського бук-ютубу. Тепер, якщо мислити глобально, хочу допомогти в популяризації науки й заохотити українців до читання відповідної літератури.
Розмовляла Антоніна Чундак,
фото, відео Василя Беликанича
Медіацентр УжНУ
){kind=link}