Невідомо, що складніше: здолати бурхливу ріку чи перемогти мілководний Уж. Усі, хто долучився до участі в IX Ужгородській регаті, доводили, що наша річка – ще та примхливиця і плавати по ній у літню пору можуть тільки найвитриваліші. 29 липня Ужем пройшло й пропливло 26 плавзасобів. Були там і ужнівці.
На старті команди мали пройти реєстрацію й отримати фірмове «татуювання», що свідчило про участь у регаті. Допомагали в цьому волонтерки – представниці Ужгородського університету.
На площі Театральній почесну варту ніс Рух підтримки закарпатських військових – розгорнули «Морський торжок».
«Цього року впроваджено електронну реєстрацію, щоб заздалегідь надрукувати номери та спеціальні грамоти. Однак заради забави до участі долучитися можуть і ті, хто не зареєструвався. Призи приємно здивують, а на півшляху до фінішу наші морські вовки можуть прохолодитися закарпатським крафтовим пивом просто посеред річки. Ще одна новація – пасажирське судно, квитки на яке ми розіграли напередодні», – розповів адмірал Закарпатського флоту, професор УжНУ Федір Шандор.
Дистанцію 1800 метрів наважилося подолати чимало сміливих: родини з дітьми, компанії друзів, сусіди, ба навіть досі не знайомі між собою люди. Приміром, команда «Вікінги Україна-Норвегія» сформувалася завдяки УжНУ: пасажири судна познайомилися під час участі в однойменній програмі «Україна-Норвегія» і, завершивши навчання, спілкуватися не припиняли.
А от екіпаж судна «One Star» до регати взагалі не був знайомий – колектив ентузіастів, зізнаються, зібрали завдяки соцмережам, а просто під час запливу на палубі смажили шашлик! Команда «Мультик» складалася з сусідів і навіть на прапорі мала напис: «Благоєва 9». Ще один гурт, що представив університет, – «Гелік». Хлопці познайомилися завдяки участі в університетській команді з американського футболу.
Долучилося до участі й чимало дітлахів – мали свої команди або ж долали дистанцію з батьками. От, наприклад, маленька учасниця команди «Žabka travel» пливла на спецсидінні – у дитячій ванночці, яку завбачливо прикріпили до надувного матрацу.
На фініші за транспортним мостом колективи зустрічали дівчата-чирлідерки. Коли всі судна пришвартувалися в гавані поблизу «Венеції», приступили до посвячення в моряки. Цього разу для посвяти вперше змішали воду з чотирьох закарпатських річок: Ужа, Латориці, Тиси і Боржави.
Насамкінець оголосили переможців. Тож за результатами запливу першість розподілили так: у номінації «Летючий Голландець» (найшвидше судно) перемогла команда «TATU»; найоригінальнішим судном заслужено стало «Мачо-Лечо», якому присудили номінацію «Веселий Роджер»; першим до фінішу прийшов «Вело-водо-хід» і став переможцем у номінації «Чорна каракатиця» (найшвидше судно серед саморобних); ужнівська команда «Вікінги Україна-Норвегія» здобула перемогу в номінації «Ноїв ковчег» за найчисленніший екіпаж.
Ксенія Шокіна,
фото авторки
Медіацентр УжНУ