Гість випускник філфаку, тож під час зустрічі разом зі своїми однокурсниками, а нині заступниками декана Василем Шарканем і Олегом Хававчаком, розповів чимало спогадів зі студентських років.
Зокрема, ішлося про епатажні перформанси, покликані розворушити тогочасне літературне життя. Наприклад, катання на велосипеді в приміщенні факультету в контексті акції «Літературний голодомор», ходіння по столах під час декламування поезії, читання на кладовищі тощо.
«Нам забороняли читати те, що хотілося, у тому числі вірші з нецензурною лексикою. Тож ми з письменниками організували неформальну «Асамблею митців «Ротонда», щоб пожвавлювати літературне життя».
Також письменник розповів про організований ним фестиваль «Березневі коти», синтез-проект митців «Екле».
Другу частину заходу присвятили мовному питанню, оскільки Віктор Коврей працює в управлінні з питань мовної політики при Міністерстві культури, фахівці з якого причетні до творення закону №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
«Над законом працюємо виважено, консультуємося з європейськими фахівцями. Не уявляю, як це жити в країні і не знати державної мови — мови міжетнічного спілкування. Нікого не зобов’язують скрізь говорити українською. Побутової та релігійної сфер закон не стосується. Сподіваюся, що його приймуть у другому читанні», — висловив думку В.Коврей, котрий, до слова, наполовину угорець.
Письменник розповів, як у дитинстві їздив на Виноградівщину до бабусі, яка володіла винятково угорською, і намагався навчити місцевих дітей української.
На запитання «Що треба зробити для збереження мови?» Віктор Коврей відповів так: «Потрібно формувати свідомість, вживати комплексних заходів. Для цього потрібна вже не революція, а еволюція. А ще — деімперіалізація, деколонізація та відмова від нав’язаних стереотипів, нібито українська — сільська мова».
Поміж тим, поет декламував власні вірші, у тому числі про мову, веганство…Та зізнався, що після Майдану йому нічого сказати, написав тільки кілька творів у шухляду. Наостанок Вік Коврей декламував вірш «Політ до волі».
