Фен Юсян (справжнє прізвище Іреней Фендь) — китайський військовий та політичний діяч. Українець за походженням, народився в 1868 році на Закарпатті – у Бичкові – у родині греко-католицького священика. Закінчив гімназію в Експеріясі.
У 80-х роках, найнявшись матросом на корабель, приплив до Сполучених Штатів і зазнав епідемії “золотої лихоманки”.
У 90-х роках сер Фен (так його називали на фронті) спромігся закінчити школу морських офіцерів. У 1898 році, коли розпочалася війна між США та Іспанією, Іренею присвоїли звання капітана, а за участь у боях на Карибах у 1900 році йому контр-адмірала.
Через поранення Іреней Фендь змушений був покинути армію та заснувати фірму з продажу східних прянощів. Завдяки фірмі познайомився з китаянкою, одружився із нею та переїхав на її батьківщину. У час розпаду китайської династії Цін він спромігся завоювати прихильність тамтешніх можновладців та стати у 1918 році генералом армії, взявши ім’я Фен Юсян.
Після Першої світової війни Фен Юсян тримався антияпонської та антирадянської позиції. Наприкінці 20-х років новий президент Китаю Чан Кайші надав Фен Юсяну чин маршала, який на той час був міністром оборони.
Його підпис стоїть під текстом угоди між Китаєм і СРСР. Після 1940 року Фен і Юсян подав у відставку з усіх своїх постів, але жити залишився у Китаї.
Що цікаво, у 30-х роках у Бичкові жив його молодший брат Ігор Фендь. Спочатку вчителював, а згодом мав адвокатську практику на Пряшівщині. Брати листувалися. Кажуть, контакти припинилися безпосередньо перед подіями 1939 року в Карпатській Україні, пише karpatnews із посиланням на PUBLIC.
