Так уже склалося, що про філфак побутує чимало стереотипів серед студентів інших підрозділів, та й серед абітурієнтів. Насправді ж про філологічний, як і про будь-який інший факультет, можна розповісти чимало цікавого й… неочікуваного. Журналісти Медіацентру УжНУ підготували Топ-9 цікавих фактів про філфак.
*Один із чотирьох найперших
Філологічний факультет є одним із чотирьох найстарших університетських підрозділів, заснованих ще 1945 року, – разом із історичним, біологічним та медичним.
*Дівочий? Тут навчаються і працюють мужчини! ☺
В абсолютної більшості філфак асоціюється винятково з дівчатами. Справді, концентрація представниць прекрасної статі тут чи не найбільша з-поміж усіх підрозділів. Однак хлопці є й на філологічному. Скажімо, в традиційному Кубку декана з міні-футболу беруть участь 4-5 колективи. Дівчата бережуть мужчин-філологів як зіницю ока, тому рідко який молодик закінчує факультет неодруженим чи принаймні без пари ☺.
Читайте також: МОН може збільшити держзамовлення на українську для нацменшин в УжНУ
*Крім філології, є журналістика, реклама та піар –
Уже понад 20 років на філологічному факультеті готують журналістів, сформувалася своя потужна медійна школа, яку знають і поважають не тільки в Україні, а й за кордоном – у Великобританії, Швеції. Наступного року, крім того, відділення журналістики випустить перших бакалаврів – фахівців із реклами та зв’язків з громадськістю, тож далеко не всякий випускник факультету – типовий філолог.
Від тих, хто не куштував філологічної каші, часто можна почути: «Вивчаєш філологію? Та що її вчити 5 років? Речення розбирати?» Насправді ж, студенти цього підрозділу опановують різні мови (угорську, румунську, словацьку, чеську, польську, російську), вивчають їхню історію та історію національних літератур, досліджують діалекти, фольклор, опановують ораторське мистецтво, літературну критику, орфографію й орфоепію, стилістику, методику викладання мови й літератури школярам і студентам (та й це далеко не вичерпний список). І це тільки дисципліни за спеціальністю!
А з цього року на факультеті запровадять аж три (!) нові освітні програми. Одна з них – «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з викладанням мовами національних меншин». Кваліфікацію за цією програмою можна здобути як на рівні бакалавра, так і магістра. У магістратуру, між іншим, можуть вступати не лише випускники філфаку, а й бакалаври-нефілологи. Тобто на філфаку розуміють нагальну потребу у кваліфікованих вчителях української мови для шкіл з угорською і румунською мовами навчання, котрі знатимуть державну мову і володітимуть тією, котра є рідною для дітей, – і взялися таких фахівців готувати. Особливий акцент – на методиці викладання української мови й літератури для учнів у закладах освіти з мовами навчання нацменшин. Великої уваги надаватимуть також вивченню особливостей культури етнічних громад. У зв’язку з гіперактуальністю такої спеціалізації у разі потреби Міносвіти готове збільшити державне замовлення на фахівців цього напряму, а ліцензований обсяг в магістратуру вже зріс на 100 відсотків.
Крім того, відкриваються спеціалізації «Українська мова і література. Англійська мова і література»; «Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність».
Навчання ж журналістів, рекламістів і піарників на факультеті особливе. Студенти цих спеціалізацій мало ототожнюють себе з філологами й опановують геть відмінні предмети: історію й теорію журналістики, методику роботи у ЗМІ, публіцистику, радіо-, теле- й онлайнову журналістику, монтаж, верстку, дизайн, а також медіапланування, рекламу, спічрайтинг і багато-багато дисциплін, що мало, а то й зовсім не стосуються лінгвістики та літературознавства.
*Із книгою навіть Новий рік зустрічають
Про філологів кажуть, що вони не випускають книгу з рук, та й у читальній залі бібліотеки найчастіше можна зустріти саме студента філфаку. Обсяги літератури «на літо» чималі – це і література за профілем (українська, російська, словацька, чеська чи польська), і творчість письменників інших країн. Прочитати все встигають, звичайно, не всі. Решта намагається охопити щонайбільше, а часу на книги для себе геть обмаль… Гріх скаржитися, бо філолог, як і будь-яка інтелігентна людина, має знатися на літературі. Тож те, що студенти принаймні чули про той чи той твір, дає надію, що до прочитання вони повернуться після університету.
*Тут працюють іноземні викладачі та вчаться студенти з-за кордону
На факультеті практикують вивчення мови від її носіїв – на роботу запрошують викладачів з-за кордону. Так, функціонують лекторати зі словацької та чеської мов і культур. Крім того, у 2017-у кафедра слов’янської філології та світової літератури готувала студенток з Італії, які прагнули вивчати тут російську мову.
*На філфаку є свій музей
Відома дослідниця-карпатознавиця родом із Закарпаття, що жила й працювала у Словаччині, Олена Рудловчак тривалий час мала мрію – передати на малу батьківщину свою бібліотеку. На жаль, задуму не судилося здійснитися за життя мовознавиці, однак після її відходу у вічність пам’ять про неї продовжує жити. Донька науковиці передала філологічному факультету УжНУ книгозбірню матері, її дослідження, деякі особисті речі та навіть меблі. Тож цим скарбом мають змогу користуватися викладачі і студенти підрозділу.
*Віч-на-віч із відомими
Студенти філфаку йдуть в ногу з часом і мають нагоду спілкуватися з відомими українськими прозаїками, поетами, вченими, журналістами, громадськими діячами, видавцями, воїнами… Так, приміром, зустрічалися з письменниками Андрієм Любкою, Юрієм Винничуком, Андрієм Курковим, Максом Кідруком, радіоведучим Олексієм Уманським, військовим хірургом 128-ї бригади Олександром Данилюком, академіком Василем Німчуком – перелік можна продовжувати і продовжувати.
*Студенти вчать багато мов…
Українська, російська, словацька, чеська, польська, англійська, німецька, французька, а на додачу ще старослов’янська й латина! Ці мови вивчають студенти-філологи протягом навчання в альма-матер. Звісно, не всі одразу, але, приміром, україністи мають курс російської мови, чеської або словацької, а також вивчають одну з романських чи германських – ту, яку опановували в школі. Латина ж і старослов’янська – це основа основ для філолога, без якої далеко не заїдеш.
*…І мають цікаве дозвілля
На факультеті дуже жвавий студактив й ініціативні викладачі, тому тут щорічно відбувається дні першокурсника та дні факультету, Кубок декана з міні-футболу, журналістський боґрач-party «Інфомиска», діє прес-клуб молодого журналіста, Навчально-дослідницька лабораторія української літератури та фольклору Закарпаття, у цих стінах починався літклуб «Читаємо разом», який пізніше «перекочував» у ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка. Крім того, філологи майже завжди мали й мають свою КВН-команду. Нині факультет представляє новостворений колектив «4-й поверх». А ще саме представники філфаку тримають усіх цікавих у курсі університетських справ – цьому завданню дають раду, зокрема, інтернет-видання Медіацентр УжНУ та газета «Погляд».
Медіацентр УжНУ
