У Хусті на замковій горі розпочали археологічні розкопки. Наразі це один із найменш досліджених історичних об’єктів нашого краю, і науковці намагатимуться знайти відповіді на питання про час його зведення, розквіт та занепад.
Біля підніжжя фортеці є табличка з написом – пам’ятка архітектури 14 століття, однак чи справді це так? Адже археологічних даних, які б це підтверджували чи спростовували, кажуть археологи, нема. Власне, це одне із завдань експедиції – встановити, коли замок звели, а також як і чим він жив та чи справді тут нічого не відбувалося після того, як у нього влучила блискавка.
Розкопки тривають трохи більше тижня і, звичайно ж, за такий короткий термін впоратися зі всіма завданнями, які стоять перед науковцями, неможливо. Проте вже є перші археологічні знахідки. Одними з найцікавіших є монети, а також заготовки для виготовлення фальшивих монет. Виявляється, у 16-17 століттях тут активно карбували свої гроші.
Окрім того, археологи знайшли чимало фрагментів кераміки, яка дає уявлення про розвиток мистецтва та побуту в замку у різні періоди його існування. Щодо руїн самої фортеці, то наразі археологи знайшли приміщення, яке використовували як кімнату коменданта.
Варто додати, що в розкопках беруть участь студенти-історики УжНУ і таким чином проходять практику. Кажуть, що долучатися до якихось епохальних відкриттів – безцінно.
Звичайно, що враховують археологи під час розкопок і безпечність їхнього проведення. Адже руїни перебувають в аварійному стані. Проте надія бодай на часткове відновлення є.
Чекають на реставрацію і екскурсоводи, адже руїни Хустського замку — один із найпопулярніших туристичних об’єктів Закарпаття.
