Усе почалося із запуску та спостереження штучного супутника Землі. Найкращим місцем в Ужгороді для цього визнали вершину гори під назвою Кальварія. Була підготовлена група студентів-спостерігачів.
Потужну ракету з першим штучним супутником Землі запустили ввечері 4 жовтня 1957 року, а вже 5 жовтня Ужгородська станція оптичних спостережень, як і інші новостворені станції, стала виконувати обов’язки. 6 жовтня студенти та викладачі фізико-математичного факультету спостерігали перший супутник і його носій. Перші спостереження були зроблені на двох пунктах мережі: у Ленінграді та Ужгороді. Відтоді здійснювали регулярні дослідження.
Розвиток астрономічного наукового напряму в Ужгородському національному університеті вивчав педагог, кандидат фізико-математичних наук Степан Ігнатович. Його не стало в 2017 році. Проте донька Олександра Ігнатович упорядкувала видання.
“Батько залишив рукопис практично підготований до друку. Рукопис містив окремий файл із фотографіями, а в рукописному тексті були місця, відведені на ті фотографії”, – каже Олександра Ігнатович, донька автора й упорядниця видання.
Офіційні накази, журнали спостережень, інші документи з лабораторії космічних досліджень, погляди автора – усе це в основі розвідки.
Слід було зрозуміти й реалізувати бачення батька, – каже Олександра Ігнатович.
“Верстка книжки дуже складна. Там у нас є й історичні довідки, і астрономічні довідки, різні матеріали, таблиць дуже багато, фотографічні матеріали… І вже за тим, як батько собі це планував (бо він не встиг довести цю книжку до друку), уже ми працювали з цим матеріалом. Для того щоб фотографії були підписані, я звернулася до батькових колег…” – зауважує упорядниця.
Книжка охоплює період від 1957 до 1969 року.
“Книжка Степана Івановича – це перше ґрунтовне дослідження, яке представляє зародження і розвиток напряму астрономії у Державному вищому навчальному закладі “Ужгородський національний університет””.
“Ми маємо таку історію, історію нашого університету. І бачимо, наскільки ця історія була славна, тому що перший штучний супутник Землі був досліджений у нас на станції. У 1958 році наша станція уже була серед провідних у Союзі, а в 1967 році на нашій станції спостережень була проведена міжнародна конференція. Тобто історія дуже славна, дуже гарна, і добре, що вона представлена, і ми знаємо, як розвивався наш університет у цьому напрямі – астрономічному”, – каже Олександра Степанівна.
Олександра Ігнатович написала післямову, де більше розповіла про батька: народився Степан Іванович у 1944 році, пішов у вічність у 2017. Закінчив фізичний факультет Ужгородського університету і був серед першого випуску, що отримав спеціалізацію “астрофізика”. І в астрономічній галузі продовжував працювати в університеті.
Більше дивіться у відео Мирослави Гараздій, журналістки “TV21“: