Професор Володимир Міца провадить активну наукову і педагогічну діяльність з 1974 року. За цей час він виріс у відомого науковця: захистив кандидатську і докторську дисертації, здобув звання доцента і професора, став заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Академії наук вищої школи України, зовнішнім членом Угорської академії наук, пише Олександр Лавер на сайті Медіацентру УжНУ.
Сфера наукових інтересів професора Володимира Міци – структурні спектроскопічні дослідження та практичне використання наноструктурованих некристалічних матеріалів у халькогенідній фотоніці. Про актуальність тематики його наукових розвідок красномовно свідчить той факт, що впродовж 1999–2010 рр. він виграв 11 конкурсних проектів для співпраці з науковцями таких країн, як Угорщина, Туреччина, Болгарія, а з 2010 року – вісім міжнародних європейських конкурсних проектів «ICTP-Elettra» для досліджень на синхротроні в м. Трієсті (Італія).
Навколо професора Володимира Міци сформувалася потужна наукова школа. Серед його учнів відзначимо найкращого молодого вченого України (2010–2016 р.) Романа Голомба, наукових співробітників Олександра Кондрата, Міклоша Вереша та інших.
За роки своєї науково-педагогічної діяльності він опублікував понад 350 наукових публікацій, зокрема 4 монографії (дві – за кордоном), 11 навчальних посібників (один – із грифом МОН України), одержав 9 авторських свідоцтв на винаходи. H-індекс вченого (Scopus) — 11, (цитувань 358); (Google Академія) — 15 (цитувань – 753). Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації. Він є зовнішнім консультантом здобувачів п’яти кандидатських та однієї докторської дисертацій, що виконувалися його дипломантами (магістрами) за кордоном. За даними міжнародної програми обміну публікаціями ResearchGate, понад сто науковців зі всього світу вважають себе його послідовниками. У 2001 р. В.М. Міца став запрошеним доповідачем Університету Санта-Клара (США) та засідання Товариства інженерів-електриків США. Брав участь у багатьох міжнародних конференціях як доповідач, співголова або член оргкомітету. З 1991 р. — рецензент провідних світових журналів «Solid State Communication» та «Journal of Non-Crystalline Solids», «Journal of Optical and Advance Materials», а в Україні – «Українського фізичного журналу». З 2003 р. — член наукової ради з проблеми «Фізика напівпровідників та напівпровідникових пристроїв» при НАН України, із 2006 до 2016 рр. — учений-секретар спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій при університеті.
Народився 12 квітня 1950 р. в місті Мукачеві Закарпатської області. Батько — Михайло Іванович — знаний керівник агрогосподарства. Його дядько — Дмитро Михайлович Тарахонич — відомий політичний діяч краю, на з’їзді народних комітетів Закарпаття в 1944 р. проголошував маніфест про возз’єднання з Україною. Близький родич пана Володимира Алекс Міцо був професором Стенфордського університету (США), почесним професором нашого університету.
Плідну роботу на фізичному факультеті професор Володимир Міца поєднував з роботою заступника декана фізичного факультету (1983–1987), декана факультету довузівської підготовки з 2009 до 2015 рр., а у продовж 2015–2018 рр. був директором Центру доуніверситетської освіти й роботи з іноземними громадянами. З 1995 року працював професором-сумісником на факультеті інформаційних технологій, а з 2019 року він працює на цьому факультеті професором-штатником.
Нинішній ювіляр постійно дбав і дбає про молоде поповнення до студентських лав університету. Ще в 1988 р. сприяв відкриттю в університеті нової інженерної спеціальності. Ініціював відкриття філій підготовчих курсів в районах області, що сприяло зростанню вступу до університету випускників шкіл із сільської місцевості.
Проф. Володимир Міца разом з, на жаль, уже покійною дружиною Наталією виховали двох синів – Владислава та Олександра. Нині знаходить велику втіху у спілкуванні з онуком Євгеном та онучками Камілкою та Алінкою.
За особистий внесок у розвиток науки й підготовку кадрів В. М. Міца нагороджений почесними грамотами МОН України, Закарпатської ОДА та відзнакою «За розвиток регіону», він є почесним жителем села Ракошино, а також отримав найвищу нагороду Угорщини — «Лицарський хрест» (2016).
Отож бажаємо професорові Володимиру Міці довгих років щасливого життя і плідного продовження наукових досліджень!
