Цими днями 15 унікальних видань з фонду відділу стародруків та рідкісних видань Наукової бібліотеки УжНУ було представлено на виставці в Музеї книги та друкарства України. Виставка проходить під назвою «Срібна земля. Культурний ренесанс: кінець XVIII – перша половина ХІХ століття» і присвячена золотій добі релігійного, культурного, освітньо-наукового та національного відродження на Закарпатті. Представлені на ній видання з фондів бібліотеки Ужгородського університету будуть експонуватися протягом цілого місяця і проходитиме виставка на території святині України, Києво-Печерської лаври.
Стародруки – важливе джерело вивчення, тому у Музеї книги і друкарства, який розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври – будинку монастирської друкарні, організували виставку скарбів книжкової культури, на яку було запрошено і Наукову бібліотеку Ужгородського університету, адже слава унікальність бібліотечного фонду Ужгородського університету відома по всій Україні та за її межами.
Старовинна книга – одне з найбільших чудес, створених людиною, пам’ятки нашої духовної культури, справжні виміри мистецтва. Дбайливо збережена колекція стародруків є справжнім національним надбанням, свідченням культурних традицій, історичних подій, що ілюструє важливі етапи розвитку історії не тільки Закарпаття, але й центральної Європи загалом.
Сьогодні у фонді відділу стародруків та рідкісних видань Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету, котрий є джерельною базою для сучасних досліджень, зберігається 20576 унікальних рукописних та друкованих пам’яток XV-XIX століть. Колекція формувалася більш ніж чотирьох століть і є унікальним джерелом відомостей із загальної центральноєвропейської та вітчизняної історії, історії культури, книги та книгознавства.
В експозиції представлено першу друковану закарпатську Біблію (1804), історичні праці Іоана Базиловича, першу на землях Західної України друковану граматику української мови «Grammatica Slavo-Ruthena» Михайла Лучкая, яка принесла автору європейське визнання, а також його церковні проповіді, копії рукописів Василя Довговича та ін. Виставку створено на основі рідкісних друкованих видань та копій рукописів, оригінали яких зберігаються в Науковій бібліотеці Ужгородського національного університету. Книжкову та рукописну спадщину Закарпаття представляли: завідувач відділу стародруків та рідкісних видань Наукової бібліотеки Юлія Мателешко та завідувач сектору – Марина Медвідь-Чірібан.
Особливою родзинкою проекту став виступив Народного артиста України, кобзаря, бандуриста і лірника – Тараса Компаніченка, який виконав декілька пісень на слова першого закарпатського академіка, науковця, філософа та поета Василя Довговича. У 1811 році Василь Довгович був висвячений на священика помічником мукачівського єпископа Михайлом Брадачем та призначений на парафію у с.Довге (Іршавський район), від назви якого і обрав собі псевдонім. В рідному селі він навчав дітей, доклав багато зусиль до побудови мурованої церкви, якій присвятив релігійну пісню «Пђснь Храму Церкве Должанскія».
Колектив ужнівської книгозбірні гордо пишається книжковими раритетами, стародруками, які можуть досліджувати не тільки Закарпатські науковці, а й дослідники всього світу!
Христина Настич, Галина Криса
працівники відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки УжНУ
