Народився 19 квітня 1951 р. в селищі Ясіня Закарпатської області. У червні 1968 р. закінчив Ясінянську середню школу. З 1968 р. по 1973 р. навчається на фізичному факультеті Ужгородського державного університету і в 1973 р. здобуває кваліфікацію “радіофізик”. З 1973 р. по 1976 р. навчається в аспірантурі при кафедрі квантової електроніки, де займається розробкою і дослідженням газових лазерів. З 1976 р. працює молодшим науковим співробітником , а з 1978 по 1988 рр. – старшим науковим співробітником науково-дослідного сектора УжДУ. В 1987 р. під науковим керівництвом доцента Шевери В.С. була підготовлена і 26 листопада 1987 р. захищена кандидатська дисертація в Спецраді УжДУ на тему ”Дослідження збудження і кінетики утворення моногалогенідів інертних газів в імпульсній і квазістаціонарній електророзрядній плазмі (спеціальність 01.04.04.- фізична електроніка, в тому числі квантова). З 1988 р. працює на посаді старшого наукового співробітника Проблемної науково-дослідної лабораторії фізичної електроніки УжДУ Вчене звання старшого наукового співробітника йому було присвоєно 3 грудня 1992 р.
18 березня 2004 р. в Інституті фізики НАН України захищає докторську дисертацію “Оптична діагностика активних середовищ електророзрядних джерел випромінювання на атомах інертних газів та їх галогенідах (спеціальність 01.04.04. – фізична електроніка; науковий консультант професор Шимон Л.Л.), а 30 червня 2004 р. йому присвоєно вчену ступінь доктора фізико-математичних наук. Олександр Камілович почав розробку та дослідження в Ужгородському університеті молекулярних газових лазерів з накачуванням поперечним об’ємним розрядом. Брав безпосередню участь у дослідженні перших в СРСР джерел спонтанного ультрафіолетового та видимого випромінювання на моногалогенідах інертних газів, ртуті, кадмію та цинку з накачуванням імпульсним розрядом через діелектрик та на основі газорозрядних індикаторних панелей змінного струму. Проводив аналіз фізичних процесів в плазмі потужного електророзрядного лазера на XeCl* з плазмовими електродами.
На створеному лазерному діагностичному комплексі проведені систематичні дослідження слабострумової стадії поперечного розряду, які показали, що вона зумовлена формуванням високошвидкісної іонізаційної хвилі в сильноелектронегативних газових середовищах. На основі багатокомпопентних робочих середовищ розроблено потужну багатохвильову (універсальну) імпульсну лампу, яка випромінює на переходах ексимерних молекул і молекулах димерів галогенів в спектральному діапазоні 175-354 нм. Розроблено серію малогабаритних азотних та ексимерних лазерів з електричним прокачуванням робочих сумішей, яке здійснено з використанням спеціального типу коронного розряду. Проведені комплексні фізичні дослідження плазми малої щільності та розроблено лабораторні макети УФ-ВУФ ексимерно – галогенних та екологічно безпечних хімічних ламп на парах води з середньою потужністю до 1-60 Вт і ККД = 10-15%. Проведені широкі кількісні дослідження емісійних характеристик та параметрів лазерної плазми напівпровідників і кристалів (халькогенідів металів) з метою оптимізації лазерного напилення робочих елементів сонячних батарей та інших нелінійних пристроїв мікроелектроніки. Найбільш вагомим науковим досягненнями слід вважати результати систематичного дослідження “іон-іонної плазми” потужних джерел УФ-ВУФ випромінювання, які працюють на переходах ексимерних молекул та димерів і атомів галогенів. В даний час працює на посаді провідного наукового співробітника ПНДЛ фізичної електроніки та за сумісництвом на посаді професора кафедри квантової електроніки.
Галузі наукових інтересів: квантова електроніка, фізика електричного розряду в газах, взаємодія потужного лазерного випромінювання з металами, напівпровідниками та кристалами. Має понад 200 наукових праць, 14 патентів на винаходи.
Джерело: “Наукова еліта УжНУ”
(інформація станом на 2005 рік)
