Важливо й цікаво:

В УжНУ провели конференцію, присвячену року Івана Франка в Україні

Днями на історичному факультеті Ужгородського національного університету відбулася традиційна щорічна підсумкова студентська конференція, присвячена року Івана Франка в Україні. Доповідачами стало близько сорока студентів 2-4-их курсів, повідомив Медіацентр УжНУ.

Учасники конференції в УжНУ

Захід розпочався з пленарного засідання, під час якого  було виголошено три доповіді, присвячені легендарній постаті Каменяра. Третьокурсниця Мирослава Бонгар розпочала конференцію доповіддю «Титан духу: штрихи до портрету Івана Франка», її колега Ярміла Басараб доповідала про «Десять міфів про Івана Франка». Проблему українського національного театру у спадщині великого письменника характеризувала другокурсниця Романа Студзинська.

Традиційно працювало три секції: нової і новітньої історії та історіографії  (керівник – старший викладач Сергій Ганус, секретар –  третьокурсниця Христина Фенчак), давньої та середньовічної історії (керівник – старший викладач Оксана Кичак, секретар – Михайло Рекрутяк) та історії України (керівник – доцент Тетяна Росул, секретар – Богдана Белей) .

Протягом роботи першої секції заслухали десять доповідей. Першою виголосила доповідь секретар секції Христина Фенчак на тему «Мода «вікторіанської епохи» у Великій Британії»; про Декларацію прав людини і громадянина розповідала першокурсниця Еріка Ковач; студентка 5-го курсу Анжеліка Машкаринець характеризувала участь Пруссії в Семилітній війні 1756-1763 рр., а четвертокурсник Віталій Лобанцев аналізував встановлення диктатури Пак Чон Хі в Південній Кореї.

Йшлося і про історію літератури доби «золотого віку»: про Мігеля Сервантеса як головного представника іспанської літератури цього періоду доповідала студентка 4-го курсу Анастасія Пічкар.

Другокурсник Іван Ілько доповідав про власні напрацювання з теми «Сирійська проблема і спроби міжнародного співробітництва щодо її  розв’язання».

Про роль О. фон Бісмарка у перемозі Північнонімецького союзу над  Францією у франко-прусській війні 1870-1871 рр. говорила студентка ІІІ курсу Марія Слабик; модернізацію політичної системи Тунісу у 1861 році досліджував випускник бакалаврату Євген Лутак.

Голова студради історичного факультету Василь Карпов доповідав про «Параметри соціальної політики режиму М. Каддафі в Лівійській  арабській соціалістичній Джамахірії»; завершальним став виступ другокурсника Олександра Серевняка.

Кращими доповідями в цій секції визнали дослідження третьокурсників Василя Карпова (І місце) та Марії Слабик (ІІ місце) й другокурсника Івана Ілька (ІІІ місце).

Роботу другої секції розпочала студентка ІV курсу Катерина Біровчак, проаналізувавши реформаторську діяльність Ван Ань-Ші в середньовічній імперії Сун. Третьокурсник Анатолій Дербал доповідав на тему «Створення Першого Афінського союзу та його роль у боротьбі з персами». Ще два виступи  присвятили давньогрецькій історії – ораторське мистецтво Демосфена досліджував студент 2-го курсу Володимир Маркович, опозицію в греко-македонському війську Олександра Великого, зокрема виступ Кліта – третьокурсниця Жанетта Дерцені.

Давньоримській історії присвятили п’ять з дванадцяти доповідей. Цьогорічний випускник Мирослав Ігнатоля аналізував військове мистецтво римлян часів Першої Пунічної війни, а його однокурсниця Ганна Фединишинець – становище жінки в давньоримську епоху. Студентка 3-го курсу Олена Маркович говорила про постать дружини римського імператора Клавдія Валерії Мессаліни, а Беатріса Мушка ознайомила присутніх з основними історичними особливостями релігії кельтів Британії в період римського завоювання.

Завершальною з так званого давньоримського циклу доповідей стала презентація напрацювань четвертокурсниці Яни Бердар на тему «Релігійна політика Феодосія І». Цьогорічна випускниця Наталія Химишинець традиційно досліджувала діяльність тамплієрів, її однокурсниця Іванна Турянська виголосила доповідь про діяльність Габсбургів у Нідерландах в XVI столітті.

Завершальною у цій секції стала доповідь її секретаря, студента ІІІ курсу Михайла Рекрутяка на тему «Структура сім’ї та сімейний побут ясінянських гуцулів». Кращими доповідями цього року було визнано виступи четвертокурсниць Беатріси Мушки (І місце) та Наталі Химишинець (ІІ місце) й третьокурсниці Олени Маркович (ІІІ місце).

У секції історії України виступило 13 доповідачів на теми різних періодів, починаючи від високого середньовіччя й до подій сьогодення.

Другокурсник Михайло Демчик першим  виголосив доповідь на тему «Король Матвій у фольклорній традиції українців Закарпаття». Його однокурсниця Клавдія Ферков представила свої напрацювання у галузі цвинтарологічних (некрополістичних) студій в сучасному краєзнавстві. Богдана Белей, секретар секції, аналізувала українсько-польське міждержавне співробітництво в гуманітарній сфері протягом перших двадцяти років незалежності нашої держави.

Середньовічну тематику на секції представила своїми напрацюваннями Наталія Белей з темою «Зростання земельних володінь та політичної влади Другетів у першій половині XIV ст.», сучасну трудову еміграцію закарпатців доби незалежності аналізував третьокурсник Василь Деженіцький.

Про суспільно-політичну ситуацію і літературне життя Закарпаття 40-50-х рр. ХХ ст. доповідав студент 3-го курсу Григорій Джанда. Три виступи були присвячені історії церкви: йшлося, зокрема, про «Православні монастирі Тячівщини (1991-2015 рр.)» у доповіді Миколи Костевича, а четвертокурсники Олександр Кобаль і Лумініца Чербаник аналізували становлення православного сектантства в Україні та діяльність митрополита Євлогія (Георгіївський), архієпископа Волинського і Житомирського.

Про літературне життя в Україні в 60-х рр. минулого століття доповідав студент 4-го курсу Борис Дрюченко, а його однокурсниця Яна Жирош ознайомила присутніх з основними тенденціями розвитку освіти на теренах нашого краю в чехословацький період.

Військовий конфлікт на Донбасі висвітлював випускник Юрій Офіцинський, характеризуючи в цілому російське вторгнення в 2014-2015 рр. Завершальним став виступ його однокурсниці Марії Ясінської про «Виникнення села Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області».

Саме вона принесла Марії перемогу в цьогорічній студентській конференції в секції історії України. Друге місце здобув третьокурсник Григорій Джанда, третє розділили Юрій Офіцинський та Василь Деженіцький, четверте слухачі присудили студенту 2-го курсу Михайлові Демчику, а п’яте розділи між Клавдією Ферков та юним дослідником історії церкви Миколою Костевичем. Студенти-переможці отримали цінні призи у вигляді книг.

Після презентації студентського збірника минулого місяця наукове життя на факультеті стало розвиватися ще активніше. Презентувавши власні наукові доробки, молоді історики продовжили кількадесятилітню традицію проведення весняних студентських конференцій.

Михайло Рекрутяк, студент ІІІ курсу істфаку УжНУ

Прокоментувати!

Станьте першим!

Повідомляти про
avatar
wpDiscuz