Філологічний факультет УжНУ – це факультет із традиціями, котрий стояв біля витоків університету, і разом із тим – підрозділ, у якому добре відчувають віяння нової доби й адекватно реагують на них. Про його особливості Медіацентр УжНУ докладніше розпитував декана філологічного факультету Галину Шумицьку.
Крім звичних уже семи спеціалізацій трьох спеціальностей – «Середня освіта», «Філологія», «Журналістика», – цього року на факультеті УжНУ запровадили аж три (!) нові освітні програми. Одна з них – «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з викладанням мовами національних меншин» – реакція підрозділу на мовнополітичні виклики в державі.
Кваліфікацію за цією програмою можна здобути як на рівні бакалавра (4-річна підготовка), так і магістра (навчання впродовж 1,5 року).
У магістратуру, між іншим, можуть вступати не лише випускники філфаку, а й бакалаври-нефілологи, – каже Галина Василівна.
«Ми чудово усвідомлюємо нагальну потребу у кваліфікованих вчителях української мови для шкіл з угорською і румунською мовами навчання, котрі добре знатимуть державну мову й володітимуть тією, котра є рідною для дітей, – тож узялися таких фахівців готувати. Особливий акцент – на методиці викладання української мови й літератури для учнів у закладах освіти з мовами навчання нацменшин, бо ж вона геть не така, як для дітей, що за рідну мають українську. Великої уваги надаватимемо також вивченню особливостей культури етнічних громад. На обох освітніх рівнях – бакалаврському і магістерському – майбутні вчителі української вивчатимуть практичний курс угорської / румунської мови. Цю підготовку забезпечуватимуть фахівці відповідних профільних кафедр Українсько-угорського ННІ та факультету іноземної філології», – каже Галина Шумицька.
Між іншим, у зв’язку з гіперактуальністю такої спеціалізації у разі потреби Міносвіти готове збільшити державне замовлення на фахівців цього напряму.
Особливими є й умови вступу на навчання за цією програмою: крім української мови та літератури, історії України, випускники шкіл матимуть змогу скласти іспит із відповідної мови національних меншин – угорської або румунської. Або ж подати сертифікати ЗНО з іншої іноземної мови чи географії. До речі, з дипломом, що здобудуть студенти за цією освітньою програмою, можна, звичайно, працювати й у середніх школах з державною мовою навчання.
Крім того, на філологічному факультеті УжНУ вперше запроваджують подвійну спеціалізацію – «Українська мова і література. Англійська мова і література». Випускники, які отримають дипломи за цією освітньою програмою, матимуть змогу викладати обидві мови – українську й англійську, а також українську та світову літератури.
Не менш цікавою для абітурієнтів має стати й освітня програма «Літературна творчість. Документознавство та інформаційна діяльність», випускники якої зможуть працювати за сучасними престижними професіями діловода, референта, наукового редактора або ж займатися літературною творчістю.
Уже понад 20 років на філологічному факультеті готують журналістів, сформувалася своя медійна школа, яку знають і поважають не тільки в Україні, а й за кордоном – у Великобританії, Швеції тощо. Наступного року відділення журналістики випустить перших бакалаврів – фахівців із реклами та зв’язків з громадськістю. Поле діяльності випускників цих напрямів – широчезне.
Наші словакісти й богемісти мають лекторів зі словацької та чеської мов і культур, упродовж навчання кількаразово бувають у Словаччині та Чехії на практиці та семестровому включеному навчанні.
На русистиці запроваджена освітня програма з вивчення польської мови: з 2017 польська увійшла до переліку спеціалізацій та кваліфікацій, які одержуватимуть випускники бакалаврату – таким чином, студенти опановують дві мови на рівні спеціалізації.
Тож філфак має що запропонувати найвибагливішому абітурієнту. Опанування чи не будь-якого фаху на факультеті, де за інструмент – Слово, – дасть змогу молодій людині успішно реалізуватися професійно в майбутньому, – підсумовує декан філологічного факультету.
Василь Путрашик, Медіацентр УжНУ