Міністерство освіти і науки враховуючи рекомендації Венеціанської комісії, пропонує три моделі імплементації ст7, що будуть прописані в Законі «Про загальну середню освіту».
Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії. Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова.
Отже, мають бути запропоновані 3 моделі застосування і вивчення мов для впровадження статті 7 Закону «Про освіту».
- Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави для розвитку мовної термінології, а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови, наразі громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської.
- Друга модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перша варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.
Як і передбачено Законом, діти, чия материнська мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську. З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи.
Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше, і треба більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів.
- Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу. Діти, материнська мова яких російська, легко засвоюють українську, водночас вони здебільшого проживають у середовищі саме російської мови – у сім’ї, на вулиці спілкуються нею, переглядають фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською.
Міністерство освіти і науки також розпочало роботу над поліпшенням навчання українській мові у школах з мовою навчання національних громад. Спільно з меншинами МОН працює над подальшою розробкою різних навчальних підходів з урахуванням освітніх потреб дітей. Основна мета – забезпечити достатній рівень володіння державною мовою, водночас зберігаючи якісне навчання різних предметів як державною, так і рідною мовами, повідомляє прес-служба МОН.
