На базі Рахівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 відбулося чергове засідання Школи молодого словесника за участі творчої групи вчителів української мови та літератури під керівництвом методиста управління освіти, молоді та спорту Рахівської РДА Тетяни Федосенко. З огляду на те, що перед молодими колегами щоразу постають нові виклики сучасної освіти, провести його планувалося у новій сучасній формі майстер-класу. Побачити щось нове, навчитися реалізовувати його у своїй роботі – завдання, що мотивувало всіх учасників засідання, адже професійна майстерність завжди є наслідком досить тривалої практичної праці вчителя, осмисленої і наповненої вдумливими міркуваннями над проблемами своєї професійної діяльності.
Майстер-клас – це особливий спосіб узагальнення та поширення педагогічного досвіду, що базується на систематизації оригінальних прийомів або авторських методик, які спираються на свої принципи і мають певну структуру. Саме завдяки цій ефективній формі групової методичної роботи відбувався обмін системою роботи вчителів української мови та літератури району та поширення їхнього перспективного педагогічного досвіду. Демонстрували оригінальні методи та представили власну систему роботи вчителі В.П. Ветухова, М.Ю. Шушман, О.М. Шемот, М.І. Лендел, М.М. Делізоті, Т.М. Федосенко через створення імітаційно-рольової гри та активної участі в ній усіх учасників заняття.
На початку засідання відбулося знайомство та поділ учасників на групи. Вісімнадцять учителів української мови та літератури шкіл району, учасників Школи молодого словесника, мали змогу запозичити досвід роботи та педагогічну майстерність спеціалістів вищої кваліфікаційної категорії. За роботою словесників на майстер-класах спостерігали експерти: завідувач РМК Н.Т. Капустяк, голова РМО вчителів української мови та літератури Г.В. Калинська та авторка цих рядків.
Василина Ветухова із Косівсько-Полянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 провела майстер-клас „Розвиток комунікативних умінь і навичок на уроках української мови та літератури”. На своїх уроках вона намагається „створити словом красу дитячої душі” та вважає, що „уроки словесності – це завжди свято”. Використовуючи вправи на розвиток комунікативних умінь і навичок: „виконай за зразком”; „склади речення”; „склади текст”; „передай одним словом”; „казка по колу”; „художник слова”; „хвилинка талантів”; „розгортання тексту ланцюжком”; „віднови текст з окремих слів, речень”, учитель удосконалює культуру мовлення, збагачує словниковий запас школярів, виховує вміння правильно будувати висловлювання, розвиває орфоепічні уміння і навички, працює над виховуванням національно свідомої особистості та розвиває мислення, творчі вміння і здібності. „Без успіху учнів не буває успіху вчителя”, – вважає педагог. Під час проведення майстер-класу молоді спеціалісти мали змогу відчути себе у ролі учнів та виконали завдання на відновлення речень і текстів, склали цікаві та змістовні розповіді про символіку квітів на картинах К. Білокур.
Оксана Шемота із Білинської ЗОШ І-ІІІ ст., працюючи над проблемним питанням „Формування особистості через скарбницю української та зарубіжної літератури”, провела майстер-клас, використовуючи колір як засіб диференціації завдань для учнів. Учитель звернулася до одного з найцікавіших методів сучасної освіти: кольорової феєрії. Розповіла присутнім про те, що поділ учнів на групи проводить за рівнем виконання домашнього завдання. За отриманими кольорами створюються групи. Найбільш вдалими вважає методи переказу творів за ілюстраціями учнів, створення асоціативного куща, складання кросвордів за поданням ключових слів. Під час рефлексії використовує інтерактивну вправу „Мікрофон”, коли учні самі узагальнюють почуте та вивчене. У своїй роботі дотримується принципу видатного педагога А.Макаренка: „…навчити людину бути щасливою неможливо, але виховати так, щоб вона була щасливою, можливо… ”.
Марія Шушман, учитель української мови та літератури Видричанської ЗОШ І-ІІІ ст., запропонувала розглянути питання „Використання краєзнавчого матеріалу на уроках української мови та літератури як засобу особистісно-орієнтовного навчання”. Відмітила, що визначення учня головною діючою фігурою всього освітнього процесу (або дитиноцентризм) й складає сутність особистісно-орієнтованої педагогіки. Учитель розповіла про методичні основи, цілі, основні завдання, ознаки та принципи особистісно-орієнтованого навчання, запропонувала учасникам зразки завдань з української мови та літератури на основі текстів художніх творів письменників Закарпаття.
Маріанна Лендел із Лазещинської ЗОШ І-ІІІ ст. презентувала свій майстер-клас „Розвиток творчої особистості шляхом впровадження інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури” на прикладі системи роботи над новим програмовим матеріалом на уроках української літератури в 7 класі. За допомогою використання таких методів та прийомів як: робота в парах, хвилинка ерудита, „Мікрофон”, „Гронування”, „Асоціативний кущ”, „Сенкан” учитель створює оптимальні умови для розвитку творчих здібностей дитини, атмосферу співробітництва, взаємодії вчителя та учнів, працює над розвитком соціальної та громадянської компетентності дитини. Запропонувавши учасникам використання при характеристиці героїв художніх творів технології „Сходинки до художнього образу” та вправи „Магічний квадрат”, представила практичну їх реалізацію, а також поділилася досвідом роботи зі збору коломийок „Мій дім – моя школа”, „Мій дім – моє місто”.
Марта Делізоті, учитель української мови, української та зарубіжної літератури Діловецької ЗОШ І-ІІІ ст. презентувала узагальнення досвіду у формі портфоліо „Розвиток творчого мислення учнів методом компаративного аналізу твору”. Вона не лише ознайомила присутніх із можливістю застосовувати компаративний аналіз художніх творів різних національних літератур за певними спільними аспектами: тематикою, образами, засобами художньої виразності, мотивами, а й у процесі розгляду різних варіантів використання даного методу довела, що компаративний аналіз сприяє розвитку творчого мислення, вмінню порівнювати, аналізувати та узагальнювати.
Тетяна Федосенко, методист РМК, зупинилася на проблемі формування мотивації навчання, яка була і є актуальною не лише в психолого-педагогічній літературі, а й на практиці. Як зацікавити сучасного учня до навчання? Що є підґрунтям мотиваційної сфери? На ці та інші питання знайшли відповідь, ознайомившись із теоретичними аспектами цього питання, зокрема видами та методами мотивації навчальної діяльності школярів на уроках української мови та літератури, шляхами формування мотивації. Тетяна Миколаївна запропонувала корисні поради щодо стимуляції навчання та представила розроблені фрагменти уроків із застосуванням різних прийомів та форм мотивації навчальної діяльності, повідомили в ЗІППО.
Рефлексією здійсненої діяльності стало творче завдання – складання та озвучення сенканів-вражень, за змістом яких можна було зробити висновок, що слово „вчитель” неможливо уявити без творчості, доброти та справедливості.
Експерти-спостерігачі підбили підсумки нетрадиційного засідання та побажали молодим колегам запозичувати представлений на майстер-класах досвід роботи старших колег. Зокрема, Н.Т. Капустяк відмітила, що такі форми методичної роботи несуть не тільки пізнавальну мету, а й згуртовують, заставляють кожного працювати над удосконаленням свого фахового рівня. Г.В. Калинська висловила думку про те, що майстер-клас дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, це сучасна форма методичної роботи, що допомагає її урізноманітненню та подоланню консерватизму і рутини.
Авторка цих рядків як директор школи та вчитель-методист подякувала районному методичному кабінету за організацію та проведення цікавих, змістовних інноваційних методичних заходів, запропонувала формулу успішності сучасного вчителя: практичний досвід разом із молодечим запалом, мудрість – із енергійністю й непосидючістю, знанням інформаційно-комп’ютерних технологій дорівнюють справжньому творчому педагогу, майстру своєї справи.
Діана Бабинець, учитель-методист,
директор Рахівської ЗОШ І-ІІІ ст. №3
