На Закарпатті провели “Ерделівські читання-2017” (фото)

Міністерством освіти і науки України, Закарпатською обласною державною адміністрацією, управлінням культури Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатською академією мистецтв та Фондом імені Адальберта Ерделі 10-13 травня 2017 року в Ужгороді проведено чергову Міжнародну науково-практичну конференцію «Ерделівські читання» (№ 169 за Переліком проведення наукових конференцій з проблем вищої освіти і науки у 2017 році, Лист МОН від 06.03.2017 № 1/9-125) з метою наукового аналізу теоретичних і практичних досліджень у галузі образотворчого і декоративно- прикладного мистецтва, дизайну та мистецької освіти Європи і України, а також взаємовпливів культур європейських народів.

Місцем проведення стала конференц-зала рекреаційного центру «Золота гора». До участі у заході міжнародного рівня зголосилися 108 доповідачів. Зареєстровано 102 доповіді, з яких прослухано за два дні конференції – 33.

У роботі конференції взяли участь представники вищих навчальних закладів України, а також закордонні гості – з Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, США, Іраку, Швейцарії тощо.

10 травня – у день заїзду учасників конференції – відбулося відкриття традиційної студентської виставки «Травневі блукання». Цьогоріч вона розмістилася в галереї «Ужгород». 33 її учасники представили роботи в різних жанрах і техніках, засвідчивши добрий фаховий рівень, хороший естетичний смак, багатообіцяючий мистецький потенціал.

Працювали такі секції:

• Мистецтвознавство та культура;
• Актуальні проблеми образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і дизайну;
• Педагогіка та мистецька освіта.

Особливістю першого пленарного дня конференції «Ерделівські читання» стала інавгурація почесним доктором Закарпатської академії мистецтв професора Сергія Квіта.

Крім того, у конференц-залі працювала виставка «Натхнені Батьківщиною: творчість українських митців за кордоном», люб’язно підготовлена для учасників конференції Центральним державним архівом зарубіжної україніки. Відвідувачі виставки отримали унікальну можливість ознайомитися з документами, що висвітлюють творчий шлях більше 30-ти українських митців, які проживали в Польщі, Чехословаччині, Франції, Німеччині, США, Канаді, Венесуелі та інших країнах світу. Архівні документи розповідають про мистецьку діяльність цілої плеяди художників – Петра Холодного (старшого), Олени Кульчицької, Роберта Лісовського, Миколи Бутовича, Петра Холодного (молодшого), Петра Андрусіва, Людмили Морозової, Галини Мазепи, Якова Гніздовського та інших.

Родзинкою першого дня роботи «Ерделівських читань», очевидно, слід визнати експозицію унікальної колекція художніх фото Рудольфа Гульки з Підкарпатської Русі/Карпатської України міжвоєнного періоду «Зниклий світ Підкарпатської Русі», яка демонструвалася в просторих залах «Галереї Ілько». Це – визначна мистецька і, ширше, – історико- культурницька подія, насамперед в контексті Закарпаття, усього Карпатського регіону і далі. Науковці Лукаш Бабка, Гана Оплестілова та Юлія Фурманюк привезли її з фондів Слов’янської бібліотеки в Празі (відділення Національної бібліотеки Чеської Республіки). Знімки походять з першої половини двадцятих років ХХ століття, тобто з періоду, коли цей регіон у 1919‒1939 рр. під назвою Підкарпатська Русь входив до складу Чехословаччини. Автором знімків є фотограф- любитель мешканців. Цей процес і був відтворений на фотографіях.

Представлені кольорові та монохромні світлини показують сюжети щоденного життя, роботу селян і мешканців міст, їхні традиції, сільську і міську архітектуру, рукодільні вироби і мистецькі предмети, промислові будівлі і шляхи, природні мотиви. Задокументовані також місцеві варіанти народного вбрання і унікальні церковні пам’ятки: переважно дерев’яні церкви безцінного культурного та історичного значення. Фотографії показують широкий етнічний і релігійний спектр місцевого населення (русини-українці, угорці, євреї, роми, словаки і чехи). Усі ці мотиви творили разом унікальний колорит підкарпатського суспільства, переважна частина якого у наступних десятиліттях драматичного ХХ століття безповоротно зникла.

Долучитися до сучасного креативного мистецтва дав змогу другий день секційних засідань, по завершенні якого всі учасники міжнародної конференції відвідали персональну виставку «Музейна колекція» відомого українського художника другої половини XX – початку XXI століття Анатолія Криволапа в Закарпатському обласному художньому музеї імені Й. Бокшая. На виставці представлено 28 найкращих робіт митця із приватних колекцій та нові роботи художника. Його роботи впізнавані – масштабні полотна, залиті яскравими кольорами. Криволапа називають головним експериментатором кольору. Лише відтінків червоного художник може намалювати 50. Виставлені роботи акцентують не тільки на еволюції моделей та творчого методу автора. Рух від пейзажу споглядального, прив’язаного до місцевості і часу, через абстракцію. Цікавим є емоційний пейзаж та пейзаж медитативний. Відомо, що духовні процеси в Україні другої половини XX століття тісно пов’язані з культурними. Творчий клімат спілок та об’єднань в Україні сприяв численним пленерам і арт-проектам, у яких брав участь Анатолій Криволап. Закарпаття теж посіло певне, особливе місце у творчості та житті знаного митця.

У результаті виступів та творчої дискусії учасники конференції дійшли таких висновків:

1. Рекомендувати навчальним закладам України мистецького спрямування продовжити наукову, науково-дослідну, науково-пошукову і методичну роботу в галузі образотворчого та декоративно- прикладного мистецтва з метою підготовки спеціалістів з високоякісною академічною освітою з фахових дисциплін, глибоким знанням народного мистецтва та детальним ознайомленням із сучасними напрямками розвитку європейського мистецтва.
2. Закарпатській академії мистецтв за підтримки управління культури ОДА, ЗО СХУ продовжити роботу над укладанням «Енциклопедії мистецтва Закарпаття».
3. Налагодити тісні творчі взаємозв’язки між школами мистецтв та студіями образотворчого мистецтва області і Закарпатською академією мистецтв та Коледжем мистецтв ім. А. Ерделі.
4. Закарпатській академії мистецтв разом з науковцями музейних установ області налагодити тісну співпрацю з метою пропаганди та популяризації культурно-мистецьких надбань, пам’яток архітектури, повернення чи відкриття нових імен у мистецтві.
5. Організувати методичний семінар/конференцію з метою обговорення актуальних проблем сучасної мистецької освіти, сучасних мистецьких напрямків та кінцевої мети підготовки фахівців.
6. З метою оптимізації проведення міжнародної науково-практичної конференції «Ерделівські читання» актуалізувати таку форму як залучення скап-зв’язку безпосередньо в ході конференції, а також демонстрацію відеозаписів окремих доповідей із використанням супроводу візуального їх доповнення.
7. Відповідно до сучасних умов щодо рівня якості професійної підготовки митців розробити інноваційні освітньо-мистецькі парадигми в основу котрих покласти авторські інтегровані програми художнього, культурологічного та мистецтвознавчого циклів.
8. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції видати окремим науковим збірником протягом 2017 року.

Завершальним акцентом роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Ерделівські читання-2017» стала поїздка на Міжгірщину – ознайомлення з дерев’яними церквами Закарпаття та музеями архітектури і побуту «Старе село», «Чеська школа» та музеєм-колибою «Корчма у Вольфа» в Колочаві. Дивовижні карпатські пейзажі, старовинні дерев’яні храми, дощ, театралізоване дійство та частування, додайте гостинність господарів, залишили незабутні враження і масу фотографій у всіх, хто насолоджувався поїздкою по Закарпаттю.

Джерело: Закарпатська академія мистецтв