ОБСЄ підтримує українські ініціативи щодо мовної освіти на Закарпатті


8–9 грудня відбулася підсумкова конференція «Результати впровадження Всеукраїнського експерименту «Формування багатомовності дітей та учнів: прогресивні європейські ідеї в українському контексті», провадження якого в Україні з 2018 року активно підтримував офіс Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин.

Виступає т.в.о. міністра Сергій Шкарлет
Виступає т.в.о. міністра Сергій Шкарлет

Учасників міжнародного зібрання, роботу якого модерували менеджерка проєктів офісу ВКНМ ОБСЄ Сара Штефан, координатор з підтримки багатомовної освіти, консультант офісу Андрій Гончак та національна менеджерка проєктів офісу Катерина Хертель, привітали тимчасово виконувач обов’язків міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет і директор офісу ВКНМ ОБСЄ Крістоф Камп.

При цьому обидва високопосадовці наголосили на одній із ключових компетентностей сучасного випускника закладу освіти – досконале володіння державною, рідною (у разі, якщо вона не збігається з державною) та іноземною мовами, а також анонсували посібник з багатомовної освіти, над яким працював колектив авторів, зокрема з тих областей, освітні заклади яких були учасниками експерименту, – Закарпатської, Чернівецької, Одеської та Запорізької.

Андріана Лукач
Андріана Лукач

Презентували видання Світлана Харченко, головна спеціалістка відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України, та Андрій Гончак, координатор з підтримки багатомовної освіти, консультант офісу ВКНМ ОБСЄ.

Про результати досягнень закарпатських освітян у запровадженні елементів багатомовної освіти в навчальний процес доповідала завідувачка обласного методичного центру при департаменті освіти та науки Закарпатської обласної державної адміністрації, регіональна координаторка проєкту в Закарпатській області Андріанна Лукач (див. більше).

Галина Шумицька
Галина Шумицька

Галина Шумицька, деканеса філологічного факультету Ужгородського національного університету, наукова консультантка експерименту, взяла участь у панельній дискусії «Виклики та можливості для поширення програм з багатомовної освіти в Україні: національний та регіональний вимір», роботу якої модерувала Марина Гурбо, консультантка офісу ВКНМ ОБСЄ. У своєму виступі зазначила, зокрема, таке:

– Мовна ситуація в Закарпатській області України є унікальною, зокрема в освітній сфері, і це зумовлено значною мірою історичними процесами на цій території, соціальними, демографічними чинниками, ментальними особливостями населення краю. Використання в навчальному процесі, крім державної, мов найбільш численних національних спільнот регіону має тут давні традиції, однак за умов чіткого мультилінгвізму й полікультуралізму послідовне й системне застосування багатомовного підходу в освітньому процесі досі не практикувалося. Мовна ж практика на Закарпатті переважно засвідчує процеси міжетнічного толерування: у повсякденному спілкуванні часто можна стати свідком того, як на підсвідомому рівні співрозмовник намагається відповісти тією мовою, якою до нього звертаються.

У закарпатських закладах освіти, що стали учасниками експерименту, проведено значну просвітницьку, роз’яснювальну роботу серед педагогів, батьків, інших зацікавлених сторін, виконано комплексну діагностику готовності учасників освітнього процесу до розробки, впровадження та апробування змісту програми багатомовного навчання, створено умови для реалізації творчого потенціалу педагогів, розроблено стратегічні плани розвитку багатомовного навчання в закладах освіти, внесено відповідні зміни до навчальних планів, організовано заходи для розвитку професійної компетентності педагогів тощо.

Активно вивчаючи й залучаючи європейський, та й світовий досвід, українські освітяни впроваджують елементи багатомовної освіти у шкільний навчальний процес. Апробуючи переважно перехідну й адитивну моделі, поліпшують рівень викладання української мови як державної й зберігають при цьому вивчення предметів рідною, а це засвідчує конкретні поступальні кроки на шляху оптимізації мовної ситуації в освітній галузі України.

Для якісного продовження цієї роботи слід активно працювати над підготовкою вчителів-білінгвів та розробкою багатомовних підручників. Маємо добрі напрацювання в обох аспектах: в Ужгородському національному університеті на філологічному факультеті запроваджена й успішно працює освітня програма «Українська мова і література в закладах загальної середньої освіти з мовами навчання національних меншин», для вступу на яку абітурієнт може подати лише 2 сертифікати ЗНО, а іспит з рідної (угорської чи румунської) мови скласти як внутрішній. До речі, окремі здобувачі освіти на цій програмі вчаться одночасно у двох вишах: українському та угорському чи румунському або словацькому. Спільно з департаментом освіти і науки Закарпатської ОДА та методистами ЗІППО й учителями шкіл, зокрема з мовами навчання національних меншин, працюємо над підготовкою підручника з української мови для закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою – маємо вже для 5–7 класів, наразі триває робота над підручником для 8 класу. Як член з робочої групи з вироблення концепції укладання багатомовних підручників, яка працює при МОН України, можу сказати, що проєкт такого документа готують до етапу громадського обговорення.

Уважаю, що всеукраїнський експеримент з упровадження багатомовної освіти, який провадиться за активного сприяння Офісу Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин, сприяє проактивній мовної політиці в Україні у форматі поміркованої одномовності та моделі “1+1+2” (державна + рідна (якщо не державна) + перша (lingua franca) та друга іноземні).

У ході роботи конференції йшлося про підтримку багатомовної освіти в контексті рекомендації Ради Європи, а також можливості масштабування результатів пілотного проєкту.

Юрій Кононенко, Світлана Харченко
Юрій Кононенко, Світлана Харченко

Підбиваючи підсумки роботи конференції, Юрій Кононенко, начальник головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти МОН України, наголосив на важливості сучасного моменту: на виконання держстандарту базової середньої освіти, який застосовується з 1 вересня 2022 року, завершується розробка типових освітніх програм, зокрема і з української мови та літератури, на основі яких будуть формуватися модельні навчальні програми. Тож колективи освітніх закладів мають не пропустити цей важливий момент, аби потім знову не нарікати на зміст цих документів. Щодо можливостей розроблення політики з багатомовної освіти в Україні зауважив, що мейнстримінг елементів багатомовної освіти цілком узгоджується з концептуальним бачення розвитку мовної освіти в Україні в принципі.

Керівник відділу та старший радник Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Ірина Власюк висловила вдячність усім учасникам експерименту, а також наголосила на позитивному досвіді України, який варто поширювати в інших країнах.

Медіацентр УжНУ
за інформацією Галини Шумицької
Subscribe
Повідомляти про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Попередній У Довгому на Іршавщині встановлять меморіальну дошку Василеві Німчуку
Наступний Відбулося засідання колегії департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА (фото)