Минулої неділі посеред «спального» району Ужгорода виросло у буквальному сенсі ідеальне місто: яким воно мало б бути, місто, яке створене для людей. Картонні споруди, дороги зі шпалер, розфарбовані фарбами фасади містили за собою щось набагато цінніше, глибше і багатообіцяюче: їхні юні творці спочатку проговорили, потім намалювали, а за тим і втілили цілу філософію, порозумівши, що ж таке місто, що у ньому повинно бути і чого тут не повинно з’явитися ніколи.
Кільканадцять діток різного віку стали першими учасниками «Школи ужгородця» – ігрового урбаністичного заняття для дітей. Воно тривало паралельно з дорослими справами – поруч працювала «Майстерня міста» (також цілком новий для Ужгорода і зокрема його «нового району» формат), де вже сформовані ужгородці ділилися думками про місто, власні подвір’я, вчилися новому, дізнавалися про досвід інших, конкурували проектами для облаштування прибудинкових територій.
«Школа ужгородця» відбулася з ініціативи мистецького центру «Кубло», що є партнером Інституту міста Ужгород, у співпраці з яким і тривали усі ці активності. Паралельно дітлахи вчилися іграм нашого дитинства разом із представницями ГО «Щасливі діти».
Загалом атракція тривала у рамках міжнародного проекту з актуалізації культурної спадщини «Ми місто», що діє за підтримки Європейської асоціації місцевої демократії ALDA. Керівник мистецького центру «Кубло», який у співпраці з іншими ужгородськими об’єднаннями виграв цей проект Тетяна Смріга розповіла:
«Найефективніше і найбільш правильно – це виростити нове покоління ужгородців, які будуть зовсім інакше ставитися до свого міста, його старої частини і нової, до будинків, де вони живуть і будуть абсолютно інакше розуміти своє значення для свого міста, свій вплив на нього. Тому ми хочемо створити відповідну освітню програму і зараз відпрацьовуємо ці заняття, щоб зрозуміти, що справді цікаво дітям. У нас є багато цікавих і креативних ідей, щоб досягнути гарного результату».
Спочатку діти разом з дорослими малювали будинки мрії і обговорювали, якими вони можуть, що важливо у будинку, чим один відрізняється від іншого, як дах повністю змінює обличчя будинку і як це робить обрамлення вікон тощо.
«А зараз ми говоримо про ціле місто, що йому потрібне: дороги, тротуари, велодоріжки, зелені насадження», – каже Тетяна Смріга.
Більше інформації – у відеоролику Ужгородського прес-клубу.
){kind=link}