Ужгородські науковці проводять унікальне інтердисциплінарне дослідження (відео)

Новаторськими є не лише наукові дослідження Центру, а й освітній процес: студенти-другокурсники стоматологічного факультету, які нині проводять лабораторні роботи в Центрі, наразі єдині в Україні і, можливо, у світі, хто вивчає власний оральний мікробіом.

Мультидисциплінарність Центру зумовлена його науковим напрямком, що потребує залучення фахівців різних галузей до роботи над спільними темами. Сьогодні клінічні дослідження Центру охоплюють теми, що відображають його назву: вивчення мікробіоти та локальної імунної відповіді слизових оболонок рота, вагінального і кишкового мікробіому тощо. Підрозділ традиційно виконує держбюджетні і госпдоговірні теми. Так, держбюджетна тема, яка зараз реалізується науковцями Центру, об’єднала фахівців різних напрямків, незважаючи на те, що її основне спрямування – медицина. Робота присвячена розробці і впровадженню новітніх фармабіотиків – персоніфікованих біопрепаратів, ефективність яких є клінічно перевіреною і доведеною. Розпочато також дослідження мікробіому когорт населення з найбільш поширеними некомунікативними захворюваннями. Такими дослідженнями займаються всього кілька колективів у світі.

Аналітичний блок досліджень Центру очолює Сергій Сухарєв – доктор хімічних наук, професор кафедри екології та охорони навколишнього середовища; Володимир Дробнич – професор, д. ф.-м. наук займається математичною обробкою всіх одержаних експериментальних даних, пошуком кореляційних залежностей між ними, математичним моделюванням і прогнозуванням. Людмила Симочко – кандидат біологічних наук, доцент кафедри ентомології та збереження біорізноманіття, відомий фахівець у галузі енвайронментальної мікробіології, вивчає ґрунтовий мікробіом та резистом. Також у Центрі сьогодні працюють аспіранти і студенти з різних факультетів – стоматологічного, медичного, біологічного – та лікарі-інтерни, які проводять повноцінні і, що важливо, піонерські дослідження на базі нашого підрозділу. Серед них працівники з більшим досвідом – Вікторія Баті, Лариса Бугина, Тамара Мелешко, які успішно поєднують наукову і викладацьку роботу, та нові і не менш талановиті та перспективні науково-викладацькі кадри – Анна-Коштура Берч, Світлана Тимощук, Альона Негря, Бернадетта Алфелдійта інші.

– Ми виконуємо наукову тематику під назвою «Мікробіом людини, персоніфіковане харчування та лікування». Фармабіотики, пробіотики – це лише частина цього великого напряму Центру. Оскільки мікробіом кожної людини залежить значною мірою від навколишнього середовища – повітря, яким ми дихаємо, від продуктів, які вживаємо, способу життя, який обрали, нашого психічного і фізичного здоров’я, то все, що ми робимо, – спочатку характеризуємо мікробіом кожної людини, а вже потім добираємо методи персоніфікованої профілактики, терапії певного захворювання, пропонуємо персоніфіковане харчування й індивідуальне застосування фармабіотиків. Це нові світові наукові напрями і дисципліни, які сьогодні вже сформовані – епігенетика, біоінформатика, – ми ж працюємо над їх упровадженням у реальне життя, зокрема і в рамках нашого університету.

Є і зовсім нові відкриття. Нещодавно під час виконання спільної наукової роботи з викладачами стоматологічного факультету доцентами Людмилою Горзов, Володимиром Мельником та професором Євгеном Костенко нами було застосовано новий математичний підхід для правильної інтерпретації відмінностей між нормою і патологією в цілому з урахуванням при цьому персональних особливостей мікробіому кожної людини. Іншими словами, часто через наявні індивідуальні різноманітності мікробіоти дуже важко правильно визначати біомаркери захворювань. Однак виявляється, якщо орієнтуватися і враховувати кореляцію не кожних окремих змін, а динаміки цих змін, то їх закономірності є справді значимими і зрозумілими, правильно інтерпретуються і справді можуть слугувати ідеальними біомаркерами. Саме за допомогою цих математичних підходів, запропонованих професором Володимиром Дробничем, ми відкрили цей новий інструмент і впевнені, що сьогодні скажемо нове слово в галузі біомаркерів. Останні є вкрай необхідними для своєчасної діагностики захворювань і безперечно сприятимуть тому, що вона буде більш точною», – розповідає Надія Бойко.

Крім двох держбюджетних тем, зокрема і фінансованої ДФФД розробки новітніх імунобіотиків в гінекології, що виконується спільно з клініцистами – доцентом Ольгою Цмур і науковцями з ІМВ НАНУ (членом-кореспондентом Миколою Співаком, професором Людмилою Лазаренко і старшим науковим співробітником Лідією Бабенко), – Центр виконує і госпдоговірні теми, коли бізнес платить гроші, щоб науковці розробляли нові біопрепарати, які, зокрема, замінюють застосування антибіотиків у ветеринарній практиці, сільському господарстві тощо.

Невдовзі на стоматологічному факультеті планується створення окремої кафедри сучасної клінічної діагностики, на якій працюватимуть в тому числі і науковці Центру. Таким є бачення майбутнього і пропозиція декана стоматологічного факультету професора Євгена Костенка, що є наслідком спільних наукових досліджень, які ведуться підрозділами щонайменше протягом останніх п’яти років. До спільних напрацювань слід віднести патенти у співавторстві з колегами стоматологами – Володимиром Мельником, Едітою Дячук, Віталієм Русином та вже захищені дисертаційні роботи доцентів Павла Брехлічука, Володимира Мельника і професора Оксани Клітинської, що частково були виконані на базі Центру.

Маємо першого в історії університету аспіранта Романа Рукавчука, який, сподіваємося, стане кандидатом наук з біоінформатики. Це дуже важливо, бо коли говоримо про мікроорганізми, то вимірювати їх кількість і правильно ідентифікувати вже недостатньо. Сьогодні треба знати, як ними керувати, як зберігати, коригувати, щоб підтримувати здоров’я, – зауважує Надія Бойко.

Сьогодні в Центрі провадять лабораторні дослідження понад 100 студентів стоматологічного факультету. Замість типових завдань, що часто зводяться до теоретичних викладок, наші другокурсники дістали змогу дослідити свій власний мікробіом. Зрозуміло, що навичок для виконання таких досліджень вони набувають поступово. Спочатку вивчають слину, слизову оболонку рота, наліт зубів. Щоб зробити таку експертизу сьогодні, потрібно відправляти взірці слини для виділення ДНК за кордон, проте в Центрі такі дослідження роблять вже вони самі – і не для забавки, а з діагностичною метою. Наприкінці курсу студенти матимуть опис свого мікробіому й знатимуть, як ним керувати.

Науковці центру й аспіранти, які працюють з молоддю, пройшли навчання British Council School, тож сьогодні на практиці застосовують інноваційні методи навчання: на лекції студенти активно працюють у групах, також мають свій сайт, де дістають доступ до всієї інформації наперед: і тієї, що вивчається в рамках курсу, і до додаткової; вони виконують тести онлайн, можуть спілкуватися й обмінюватися думками у форумах тощо. У такий спосіб у Центрі сподіваються повністю змінити підхід до викладання дисциплін.

Невдовзі студенти одержать і нові приміщення на третьому поверсі стоматологічного факультету, який саме добудовують для різноманітних занять і навчання за модульним – блоковим – принципом. Наразі вони навчаються в Центрі, що в корпусі медичного факультету. Тутешні науковці сподіваються, що разом із кафедрою, яка створюється, та іншими підрозділами, з якими Центр уже співпрацює, він стане своєрідним науково-навчальним комплексом, де студенти й учені зможуть займатися мікробіомом людини, тварин, рослин і ґрунтів, іншими передовими напрямами сучасних досліджень з використанням методів молекулярної діагностики, імуногістохімії тощо. Імовірно, Центр і надалі зберігатиме свою автономію, оскільки частина його роботи буде, як і раніше, спрямована на комерціалізацію здобутих наукових результатів, співпрацю з бізнесом. Однак пріоритетом і надалі залишатиметься наука.