24 серпня виповнюється 100 років від дня народження видатного українського вченого – академіка В.М. Глушкова, фундатора й першого директора академічного Інституту кібернетики. До ювілею науковця приурочили третє змагання в межах конкурсу «GlushkovCYBER», яке складається з двох частин: «Алгебраїчне мистецтво програмування» й «Алгебраїчне мистецтво моделювання» (докладніше за покликанням).
Підсумки першої частини днями підбили представники Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, Ужгородського національного університету, Житомирського державного університету імені Івана Франка та ГО «Молодіжна організація науковців України».
У конкурсі загалом зареєструвалося майже триста учасників з України, Азербайджану, Грузії, Італії, Нідерландів, Польщі, Румунії, Франції та США. Свої варіанти розв’язування задачі запропонували 29 студентів та учнів.
Переможцями стали: Костянтин Луценко, студент IV курсу Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (І місце), Максим Щерба, студент ІІ курсу магістратури Львівського національного університету імені Івана Франка (ІІ місце), Василь Меренич, студент ІІІ курсу спеціальності «Комп’ютерні науки» Ужгородського національного університету (ІІІ місце).
Вітаючи учасників і переможців першого етапу конкурсу, академік Олександр Хіміч зазначив: «Є люди, ідеї та справи яких продовжують жити й після їхньої смерті. До таких належить академік Віктор Михайлович Глушков. Загальновизнаним є його внесок у розвиток комп’ютерної техніки та розробку теоретичних праць у галузі кібернетики, математики, обчислювальної техніки та інформатики. Заснований ним Інститут кібернетики НАН і за його життя став світовим центром у галузі створення “розумних машин” та їх застосування в різних сферах людської діяльності. Важко переоцінити наукову спадщину Глушкова і його внесок у розвиток кібернетики в Україні. Він визначив основні напрямки кібернетики як теоретичної основи інформаційних технологій у різних галузях науки й господарства. Глушкову належить пріоритет у визначенні та розвитку ідей проєктування обчислювальних машин, конкурентоспроможних на світовому рівні, а комп’ютери серії “Мир” стали прототипами персональних ЕОМ. Завдяки зусиллям вченого в Україні почала розвиватися комп’ютерна промисловість, з його ініціативи було створено завод, відомий як “Електронмаш”. Одним із найбільш визначних та амбіційних вважається проєкт загальнодержавної автоматизованої системи управління народним господарством. Масштаби цього проєкту в галузі інформаційних технологій не мали й не мають аналогів до сьогодні. Фактично це було бажання створити науково-технічну базу управління економікою країни й організувати інформаційну індустрію, аналогічну тій, яка нині успішно функціонує в провідних країнах світу».
Академік О. Хіміч зауважив, що Віктор Глушков стояв біля витоків дослідження проблем штучного інтелекту, зокрема вирішення проблеми навчання людської мови, автоматизації процесів доведення теорем та інших проєктів. Цьогоріч відділення інформатики НАН України та Інститут кібернетики проводять низку заходів зі вшанування пам’яті Віктора Михайловича: заплановано проведення сесії загальних зборів НАН України, спільне засідання вчених рад Кібернетичного центру, видання ювілейного випуску міжнародного журналу «Кібернетика та системний аналіз» зі статтями соратників Глушкова, проведення міжнародного симпозіуму «Питання оптимізації обчислень», науково-практичної конференції «Теоретична й прикладна кібербезпека» в КПІ ім. Ігоря Сікорського. У цьому переліку – й два онлайн-конкурси «GlushkovCYBER».
Академік Хіміч привітав учасників і переможців конкурсу і побажав не втратити темпів наукових досліджень, адже штучний інтелект, кібербезпека, квантові обчислення, робототехніка – це ті наукові напрями, синергія яких може дати визначні наукові й технологічні результати, особливо в період відбудови після перемоги України у війні.
Завідувач кафедри факультету інформаційних технологій УжНУ професор Олександр Міца наголосив на тому, що це вже третій конкурс, головним «рупором» якого є Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАНУ в таких особах, як О.М. Хіміч та П.І. Стецюк. Автором задачі етапу «Алгебраїчне мистецтво програмування» став завідувач відділу академічного Інституту кібернетики доктор фізико-математичних наук Олександр Летичевський. Цю задачу адаптували під змагальну платформу ‒ підібрали розмірності задачі, на яких було б цікаво позмагатися учасникам, розробили відповідні тести, написали чекер тощо. А переможці конкурсу – це гордість України, інтелектуальна еліта, яка є окрасою української нації.
Професор Олександр Летичевський, який є представником алгебраїчної школи В.М. Глушкова, окреслив основні напрямки досліджень цієї школи: проблеми дедуктивних методів автоматизованого доведення теорем, проблеми штучного інтелекту, паралельне програмування (в Інституті кібернетики була створена перша у світі операційна система для паралельних машин з розділеною пам’яттю), розробка однієї з перших у світі систем автоматичного доведення теорем, створення алгебраїчної системи програмування та мови APLAN (автором є батько вченого – академік Олександр Адольфович Летичевський) тощо. О. Летичевський побажав учасникам долучитися до цього цікавого напряму, поглиблювати дослідження операцій з алгебраїчними термами, продовжити навчання в аспірантурі.
Завідувач відділу Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАНУ Петро Стецюк, який є одним із головних співорганізаторів конкурсу «GlushkovCYBER», розповів учасникам зустрічі про цікаві ідеї, які академік Глушков оприлюднював на наукових конференціях та семінарах у 70-х – 80-х роках ХХ століття: щодо розробки технологій зі створення медичних приладів для лікування різних хвороб, стосовно створення системи керування футбольними матчами й тренуваннями футболістів тощо.
Доцент Сергій Жуковський, адміністратор сайту «Eolymp», на якому проходив конкурс, наголосив на тому, що такі змагання потрібно проводити, оскільки вони залучають до наукових досліджень учнів, студентів, молодих учених: загалом у конкурсі зареєструвалося майже триста учасників із понад двадцятьох навчальних закладів Житомира, Івано-Франківська, Києва, Львова, Луцька, Миколаєва, Тернополя, Ужгорода, інших міст України та інших держав. Учасники застосовували різні методи розв’язування запропонованої задачі, і це, як зауважив Сергій Жуковський, були справді цікаві й неординарні дослідження.
Голова правління громадської організації «Молоді науковці України» Олена Ніколаєвська зазначила, що їй приємно брати участь в організації змагань «GlushkovCYBER», адже цей конкурс допомагає відшукати молоді таланти, а її організація саме має на меті сприяти розвитку обдарованої молоді через проведення семінарів, конкурсів, змагань, а також через збір коштів, пошук спонсорів і меценатів для стартапів і проєктів.
Переможці змагань поділилися інформацією про свої підходи до розв’язування конкурсного завдання, подякували організаторам за цікаву задачу й високий рівень змагань.
Друга частина конкурсу («Алгебраїчне мистецтво моделювання») триватиме до вересня.
Медіацентр УжНУ
