Днями у залі Вченої ради УжНУ провели третє засідання Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа». Основною тематикою зібрання стало транскордонне співробітництво та євроінтеграція. Модератором зустрічі став експерт офісу реформ в області Олег Лукша. З доповідями виступили сам Олег Васильович, проректор вишу Мирослава Лендьел та президент Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР» («IARDI») Наталія Носа.
Пан Лукша наголосив, що обрана тема є достатньо широкою, особливо для нашого регіону. Також повідомив, що при розробці стратегії розвитку Закарпаття транскордонне співробітництво розглядається вже як інструмент розвитку, а не один із пріоритетів, як це було рік тому. Доповідь Олега Васильовича стосувалася можливостей Ротарі Клубу у воєнній ситуації, що склалася в Україні.
Олег Васильович упевнений, що для успішного функціонування ресурсу потрібно брати до уваги ментальність народу, на який він спрямований, інформацію подавати лаконічно, цікаво, змістовно. «Нам також потрібні люди, готові на волонтерських засадах втілювати згаданий задум у життя. Тут кожен може проявити себе, але за умови, що візьметься за це надовго. Важливою є творча робота особи – знайти інформацію та цікаво й стисло подати її, використовуючи також різні медіаформати (фото, відео). Необхідним є досягнення кінцевої цілі – змінити уявлення адресата про нашу країну. Володіння бездоганною англійською мовою є необхідним. Єдиним технічним аспектом, що викликає труднощі, буде захист сайту від намагань злому російськими хакерами, але і з цим ми впораємося», – переконаний Олег Лукша.
Пан Олег наголосив і на важливості формування свідомого громадянського суспільства, адже «від його рішень залежить геополітична ситуація в світі і саме воно, а не політики, повинно диктувати події».
Детальніше про це розповіла Мирослава Лендьел у своїй доповіді «Роль громадянського суспільства у транскордонному співробітництві на європейському прикордонні». Пані Мирослава дала визначення поняттю «транскордонне співробітництво» як такому, використавши й положення з документів Ради Європи. Навела причини, котрі найчастіше руйнують ТКС: нестача довіри, відсутність транскордонних мереж, які б реалізовували транскордонні проекти чи їх розробляли. Було названо й пріоритетні сфери ТКС, серед яких, зокрема, міжетнічні відносини, охорона довкілля тощо. Були названі й фактори, котрі впливають на розвиток ТКС. Також пролунав заклик комунікувати з урядовими структурами, аби діяльність у цій сфері була принаймні узгоджена.
Останньою доповідала Наталія Носа. Її тема розглядала ТКС як ефективний інструмент євроінтеграції процесів регіонального і місцевого розвитку та міжлюдських комунікацій. Свою презентацію вона побудувала під гаслом: «Закарпаття – унікальний регіон, що володіє досвідом реалізації різних програм». Також зазначила, що наша область має реальні можливості брати участь у багатьох програмах, але не може найчастіше через незацікавленість у цьому держави. Також було наведено один із прикладів ТКС – фестиваль «Карпатський Вавилон», що минулого року організував Юрій Данило.
Темою наступної зустрічі стане «Стан виконання стратегії розвитку у 2020 році».
Катерина Хижняк,
Медіацентр УжНУ
