Минулоріч в одному з кабінетів Ужгородської ЗОШ № 2 замінили підлогу, постелили ламінат. Цього літа планують обійтися косметичним ремонтом, скинулися на який самі батьки. Переконують: за власним бажанням.
Вкладуться у невелику суму: дві сотні з родини.
Діана Куртанич, голова батьківського комітету:
“На ремонт і фарби ми купили завдяки батькам. Але ми виходили так, що ми хотіли. 200 гривень і все. Просто батьківська ініціатива. Бо ми хочемо, щоб наші діти вчилися тут, у гарному класі. І ми знаємо, що бюджет інколи не дозволяє таких-от ремонтів робити”.
За батьківські кошти – тільки класи, і лише за бажанням батьків, – переконують у школі. Бюджетні гроші виділили на більш серйозні проблеми: 480 тисяч – на ремонт каналізації, ще 200 тисяч – для облаштування туалету для учнів молодшої школи. Ремонт коридорів – теж за кошти школи. А от на мінімальне облагородження класів не вистачає.
Ярослав Кирлик
“43 кабінети. На кожен клас це нереально містові потратити, скажімо, на косметичні ремонти класів. Цим переймаються благодійні організації, цим переймаються батьківські колективи за потреби. Внески, у які ми не втручаємося і не маємо права втручатися, бо за розпорядженням міського голови ні директор школи, ні вчителі не сміють мати відношення до збору коштів”, – каже Ярослав Кирлик, директор Ужгородської ЗОШ №2.
Та навіть мінімальний ремонт одного класу влітає в копійку батькам.
У відео “21 каналу” дивіться про детальніші підрахунки, про особливості розпорядження коштами в Ужгородській ЗОШ № 5.
“На ремонт і фарби ми купили завдяки батькам. Але ми виходили так, що ми хотіли. 200 гривень і все. Просто батьківська ініціатива. Бо ми хочемо, щоб наші діти вчилися тут, у гарному класі. І ми знаємо, що бюджет інколи не дозволяє таких-от ремонтів робити”.
){kind=link}